Завмерлі баштові крани на багатьох новобудовах, здавалося б, красномовніше за будь-які звіти свідчать про те, що будівельна галузь Прикарпаття все ще не оправилася від кризи. Проте недаремно народна мудрість застерігає нас від поверхового підходу і, відповідно, поспішних висновків — за деревами лісу не видно. Так само і за окремими знелюднілими будмайданчиками неможливо побачити цілісної картини. Скласти її можуть допомогти лише аналітичні матеріали органів статистики. Зокрема звіт «Про соціально-економічне становище України за січень—червень 2010 року», який недавно оприлюднив Державний комітет статистики України.

Загубилися в третьому десятку...

Почнемо, мабуть, з динаміки. Статистичні дані свідчать про те, що будівельники Івано-Франківщини у першому півріччі намагалися нарощувати обсяги підрядних і субпідрядних робіт. І якщо в січні—лютому вони виконали лише половину того, що було зроблено за перші два місяці 2009 року, то на кінець червня цей показник «підтягнули» до 63,9 відсотка.

Втім, на загальному тлі наші краяни нічим особливим не виділялися. Бо, як і вони, до торішніх обсягів не дотягнули всі регіони України, за винятком лише двох областей — Запорізької і Полтавської. Там обсяги будівельно-монтажних робіт зросли порівняно з першим півріччям 2009 року відповідно на 8,3 та 12,1 відсотка. Єдине, що прикро, це те, що будівельники Івано-Франківщини відстали від середнього по Україні показника — 80,7 відсотка і в результаті опинилися аж на 22-му місці.

Проте не поспішаймо звинувачувати чи судити їх, а ще раз повернімося до звіту Держкомстату. Зокрема, зупинімося на просто приголомшливому висновку аналітиків відомства. Вдумаймося: за півріччя, як вони зазначають, загалом в Україні виконано будівельно-монтажних робіт більш ніж на 11,7 мільярда гривень. і більше половини цієї суми — понад 5,5 мільярда — освоєно підприємствами всього чотирьох із 27 регіонів держави — насамперед Києва — 25,4 відсотка та Донецької, Харківської і Дніпропетровської областей.

Про що це свідчить? Передусім про те, що в будівельному комплексі України склалася ситуація, коли підприємства лише кількох регіонів, або ж, як сьогодні модно казати, великі гравці отримали доступ до половини загальнодержавних фінансових ресурсів — бюджетних та інвестиційних. І, образно кажучи, навіть у час кризи можуть дозволити собі і хліб, і ще й масло до нього. Тобто і високі зарплати, і реінвестиції у розвиток та ще більше нарощування власних потужностей. Тоді як будівельники решти областей приречені задовольнятися, по суті, тими крихтами, що перепадають їм зі столу.

Звичайно, очевидні диспропорції у сфері розподілу капіталовкладень можна спробувати пояснити підготовкою України до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, який, зокрема, прийматимуть Київ і Донецьк. Однак якщо бути об’єктивним, це лише частково відповідатиме істині. Справді, у будівельників Івано-Франківщини, Тернопілля та, мабуть, і Львівщини немає ні сучасної техніки, ні відповідного досвіду для спорудження спортивних комплексів для чемпіонату. Проте для «Євро-2012» потрібні не лише стадіони, а й готелі. Зокрема, за висновками експертів, тільки одна десята частина наявних нині в Донецьку готельних комплексів відповідає тим критеріям, які визначає Міжнародна федерація з футболу. Їх могли б цілком успішно зводити будівельники з усієї України і, звичайно ж, з Івано-Франківщини, якби уряд забезпечив справді вільний і рівноправний доступ до фінансових ресурсів не лише для великих, а й для малих гравців. До того ж «Євро-2012» — цей великий і амбіційний проект для двох держав — України й Польщі не мав би вести до катастрофічного для більшості регіонів нашої держави перерозподілу бюджетних капітальних ресурсів. Бо під його реалізацію, за відповідної політики уряду, легко залучити значні позабюджетні інвестиційні ресурси. Передусім іноземні.

І повінь уроком не стала

Попри очевидну несправедливість такого порядку не станемо відволікатися на, здавалося б, логічне моралізування з цього приводу. Бо насправді головна біда криється не в моральній площині. Політика нерівномірного розподілу фінансових ресурсів небезпечна насамперед тим, що, по суті, губить регіони держави. А до того зайвий раз спустошує і казну, і й так не надто пухкі гаманці платників податків.

Чи не найкращою ілюстрацією такого висновку є, як це не парадоксально може видатися з першого погляду, боротьба зі стихією.

...Вже після спустошливих повеней 2008 року на Буковині, Закарпатті, Прикарпатті, Львівщині та Волині і місцеві жителі, і органи влади стикнулися з тим, що навіть у найбільш потерпілих районах немає спеціалізованих організацій, котрі могли б у належні терміни і з високою якістю відновити зруйновані мости, автомобільні шляхи, дамби і підпірні стінки, виконати всі інші роботи з подолання наслідків стихії. А головне — планомірно, рік у рік, працювати над тим, щоб, образно кажучи, не «попливли» людські оселі, городи і дороги у випадку чергової біди.

Пригадаймо, який алгоритм дій був застосований два роки тому. З одного боку, уряд України, а також і громади та підприємства з інших регіонів держави на першому етапі зробили, здавалося б, усе, щоб допомогти потерпілим. З Держбюджету тоді виділили значні суми асигнувань на компенсацію збитків, завданих стихією, а в регіон було перекинуто зі столиці та східних і центральних областей спеціалізовані бригади і техніку. Проте вже на початок минулого року кошти на ліквідацію наслідків стихії вичерпалися і, відповідно, мосто- та шляхобудівні підприємства почали поступово згортати роботи. Якусь їх частину з наскоку, так би мовити, вдалося завершити повністю і з належною якістю, а якась залишилися незавершеною. Тож ще торік і фахівці, і громади сіл та міст, передусім з Верховинщини, били на сполох: насипане дорожнє полотно на тих ділянках гірських доріг, де не встигли збудувати надійні берегоукріплення, простоїть лише до наступної великої повені. і підуть за водою вже вкладені в їх відновлення чималі гроші платників податків, і знову потрібні будуть кошти на нові компенсації та фінансування ремонтних і будівельних робіт.

На жаль, повінь 2008-го не стала уроком ні для Міністерства будівництва і регіонального розвитку України, ні для уряду.

Тепер, коли стихія знову вдарила по Прикарпаттю і багато наших краян залишися без картоплі й іншої городини та кормів для худоби на зиму, а в одному лишень селі Розтоках Вижницького району на Буковині зсуви ррунту повністю зруйнували близько десяти будинків і їх жителів вирішили переселяти аж на Тернопілля, потерпілі області знову звертаються по допомогу до центру. Здавалося б, уже нове керівництво Міністерства будівництва і регіонального розвитку і новий уряд, який очолив Микола Азаров, мали б невідкладно виправити головну помилку своїх попередників: одними компенсаціями потерпілим з дедалі частішими повенями, а тепер ще й із загрозливими зсувами ррунту не справитися. У цій ситуації, принаймні на наш погляд, Кабінет Міністрів мав би тут же прийняти спеціальне рішення про виділення серйозних асигнувань на якнайшвидше створення у кожній із західноукраїнських областей і навіть у районах, таких як Верховинський, Рахівський, Путильський та Вижницький, потужних підприємств із сучасною технікою, котрі б системно, а не від потопу до потопу, будували і лагодили мости, берегоукріплення, дороги та допомагали місцевим жителям захиститися від струмків і потоків, котрі у великі дощі тут же розливаються бурхливими ріками і змивають береги, затоплюють городи, сінокоси, заливають навіть подвір’я й оселі. Такого рішення наразі немає. Єдине, що М. Азаров дав доручення додатково виділити Івано-Франківщині 13 мільйонів гривень для фінансування робіт з ліквідації наслідків стихії на об’єктах освіти й охорони здоров’я.

Думається: якщо б скласти всі видатки держави на ліквідацію наслідків повеней і зсувів лише за 2008—2009 роки та шість місяців нинішнього, а ще відкрити рівний доступ до фінансових ресурсів, передусім бюджетних, для будівельників усіх регіонів, то назбиралася б сума, достатня для створення на місцях сучасних підприємств, здатних не лише долати наслідки, а й ефективно запобігати їх виникненню. До того ж це сприяло б створенню нових робочих місць та дало певний імпульс розвиткові Івано-Франківщини й інших областей Західної України.
Проте, повторимось, цього не робиться. і аналітики Держкомстату констатують те, що у першому півріччі ц. р. «значно (на 54,2%) скоротили обсяги робіт підприємства, які здійснюють будівництво мостів, шляхових естакад, тунелів та метрополітену». Додамо також, що в січні—червні порівняно з відповідним періодом 2009 року майже на третину впали обсяги будівництва доріг і місцевих трубопроводів та на 23,7 відсотка — ліній зв’язку й електропостачання.

Але це в середньому. Що ж до західноукраїнських областей, то тут ситуація ще критичніша, бо підсумки їх діяльності істотно відстають від середньостатистичного результату, що відображає витяг з поданої у звіті Держкомстату порівняльної таблиці, який публікуємо нижче.

Індекси обсягів виконаних будівельних робіт (у відсотках до січня—червня 2009 року)

січень—червень 2010 року

Україна                80,7

Львівська область            66,6

Івано-Франківська область    63,9

Волинська область            50

Закарпатська область        46,3

Чернівецька область        43,2

Отож якщо будівельники Львівщини та Івано-Франківщини зі своїми показниками за перше півріччя просто «зависли» в останньому, третьому десятку серед регіонів України, то Волинь, а також наші найближчі сусіди — Закарпаття і Буковина, згідно з висновками аналітиків Держкомстату, взагалі стали загальнодержавними аутсайдерами. Але чи вони винні в цьому? Чи їх, як і наші будівельні організації, поставила на коліна недоступність до тих мільярдних бюджетних та інвестиційних ресурсів, які легко поглинули всього четверо «гравців» — Київ та Донецька, Харківська і Дніпропетровська області? А що ви думаєте з цього приводу, шановні читачі?

02 Серпня 2010, 11:00
Теги:

Версія для друку
Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Погода, Новости, загрузка...
Додати новий коментар



Останні новини з категорії Життя:
Мобільний додаток IFCITY - твоя афіша Івано-Франківська
21 Січня 2018, 18:12
У Коломиї в матері забрали 3-річну доньку
30 Грудня 2016, 17:20
Власники 3-х закладів харчування Коломиї не дозволили провести перевірку якості продуктів
30 Грудня 2016, 16:57
УГКЦ планує збудувати на Прикарпатті клініку Святого Луки
30 Грудня 2016, 16:31
Ігор Пасічняк у Рожнятівському районі ознайомився із роботою освітянських закладів
30 Грудня 2016, 16:03
Новорічна красуня у горщику
30 Грудня 2016, 15:42
В Івано-Франківську виміряли Індекс публічності місцевих рад
30 Грудня 2016, 14:31
Святкові заходи з нагоди 108-ї річниці від Дня народження Степана Бандери
30 Грудня 2016, 14:05
За результатами моніторингу прийняття місцевих бюджетів Івано-Франківськ на сьомому місці
30 Грудня 2016, 13:40
В облдержадміністрації відбулася презентація Всеукраїнського журналу «Антикорупційний вісник «Ваша Надія»
30 Грудня 2016, 11:48
11 літрів спирту в каналізацію: Інспектори знешкоджували спирт на ринку Калуша
30 Грудня 2016, 10:57
Маленька косівчанка потребує допомоги
30 Грудня 2016, 10:33
У селі на Долинщині відкрили водопровід
29 Грудня 2016, 22:12
ЦНАП Івано-Франківська оприлюднив графік роботи на свята
29 Грудня 2016, 21:21
В Івано-Франківську відремонтували приміщення дитячої художньої школи
29 Грудня 2016, 20:56
Побачила світ книга поезій Олександра Букатюка “МАДОННА МИРУ (рЕволюція духу)”
29 Грудня 2016, 20:34
Юним глядачам показали прем’єру вистави “Красуня і чудовисько”
29 Грудня 2016, 20:05
В Івано-Франківську запрацював новий пологовий зал
29 Грудня 2016, 19:45
У середмісті створили музей-кімнату на честь патрона Івана Франка
29 Грудня 2016, 18:29
Правоохоронці застерігають водіїв: не сідайте за кермо у нетверезому стані!
29 Грудня 2016, 17:42
Увага! Попередження про лавинну небезпеку
29 Грудня 2016, 15:40
В Івано-Франківську відкрили спортивний майданчик
29 Грудня 2016, 14:55
Прикарпатські художники перенесли красу рідних пейзажів на полотна
29 Грудня 2016, 14:30
На Прикарпатті паспортизували 43 водойми
29 Грудня 2016, 13:13
1 січня в Івано-Франківську святкуватимуть 108-у річницю з дня народження Степана Бандери
29 Грудня 2016, 11:47