Хотіли, як краще, а вийшов... Податковий кодекс

Уряд М. Азарова з завидною наполегливістю «пробиває» якнайшвидше ухвалення Податкового кодексу України. Прагнучи заручитися підтримкою громадськості, насамперед підприємців та середнього і великого бізнесу, Міністерство фінансів України, яке є автором цього проекту, ініціювало широкі публічні обговорення 560-сторінкового документа у всіх без винятку містах, районах й областях держави. Круглий стіл з цього приводу у понеділок відбувся і в облдержадміністрації.

— Всі ми прекрасно розуміємо, що деякі політичні сили, прагнучи не допустити прийняття Податкового кодексу, написали до його проекту дуже багато своїх зауважень. і тому, щоби якомога краще обговорити нове податкове законодавство безпосередньо з людьми на місцях і дати їм можливість долучитися до його вдосконалення, Кабінет Міністрів вирішив провести такі широкі публічні дискусії з тим, щоб у кінцевому підсумку вже у вересні вийти на єдине зважене рішення і щоб кодекс у нинішньому році був обов’язково прийнятий, — зазначив відкриваючи круглий стіл заступник голови облдержадміністрації Р. Гусак.

На початку з короткою доповід­дю виступив заступник голови Дер­жавної податкової адміністрації в області В. Попович, який стисло, однак достатньо грунтовно пройшовся практично по всіх розділах докумен­та. На його погляд, проект не іде­альний і безумовно потребує вдос­коналення. Втім, наголосив Володи­мир Васильович, мова не йде сьо­годні про те, що Податковий кодекс слід критикувати. «Його потрібно не критикувати, а вносити відповідні зміни. Але ці зміни мають бути за­землені...», — підкреслив він. При цьому документ слід оцінювати крізь призму не лише власних бізнесових інтересів, а й інтересів краю та його громад. Власне В. Попович навіть подав приклад такого підходу. Зок­рема, акцентував увагу на тому, що в проекті кодексу з незрозумілих при­чин для Прикарпаття закладено най­вищу в Україні ставку плати за ви­користання підземних вод. Якщо її буде прийнято без змін, то виробни­ки води, а також ті підприємства, котрі використовують воду з артезіанських свердловин у технологічних процесах ви­робництва своєї продукції, за кожні 100 кубометрів платитимуть майже 58 гривень. Більше навіть, ніж їх коле­ги з АР Крим, де, як відо­мо, є дефіцит водних ресур­сів і, що цілком логічно, вони мають коштувати дорожче, щоб стимулювати виробнич­ників ощадливо використову­вати воду.

На круглому столі висту­пив також представник Іва­но-Франківської митниці і. Сова, який зауважив, що у сфері зовнішньоекономіч­ної діяльності ставки мита та акцизних зборів, а також їх адміністрування й надалі регулюватимуться Митним кодексом України, оскільки саме він є найбільш інтег­рованим у міжнародне законодавче поле та відповідає міждержавним угодам України і вимогам Світової організації торгівлі (СОТ), членом якої є наша держава.

Інформація для роздумів.

Якщо сьогодні за неподання звіт­ності до податкових органів суб'єк­тами малого і середнього бізнесу, зок­рема платниками єдиного податку, справляється адміністративний штраф у розмірі 170 гривень, то в проекті Податкового кодексу він передбаче­ний у розмірі 1 020, а за повторне неподання звітності — вдвоє більше — 2 040 грн.

Висловлена В. Поповичем думка про те, що Податковий кодекс, який має замінити орієнтовно дев'ять ти­сяч розрізнених законодавчих і нор­мативних актів,, котрі нині регулю­ють сферу оподаткування, й стати «малою конституцією» для податків­ців, митників і бізнесу, була прак­тично єдиною тезою в ході двого­динної дискусії у переповненій залі засідань облдержадміністрації, яку всі одностайно поділяли. Бо, на відміну від представників влади і фіскаль­них органів, більшість представників бізнесу не побачила у мінфінівському проекті навіть, образно кажучи, чорновика, який міг би послужити фундаментом для «малої конститу­ції».

Галина ВАСИЛЬЧЕНКО, голова правління громадського центру «Ділові ініціативи»:

— Коли я оцінюю винесений на обговорення проект з точки зору реформ і перспектив, то складається таке враження, що він спрямований на посилення більше фіскальної функ­ції, ніж стимулюючої. Книжка пише, що система оподаткування має дві сторони — фіскальну та мотивуючу. Втім остання практично відсутня, якщо не брати до уваги окремі напрями і галузі. Фактично нема різниці між тим, що є сьогодні і що буде завтра. Це перше. Друге. У проекті Податкового кодексу відсутня узгодженість з оз­вученою Президентом програмою тво­рення в Україні заможного суспіль­ства й розвинутої економіки. Адже в програмі Президента буквально на са­мому початку написано про необхід­ність перенести вагу податкових збо­рів з праці на споживання, і це пра­вильно. Але проект кодексу «заморо­жує» нині існуючу схему — згідно з даними дослідження, проведеного Асо­ціацією міст України, для 95 відсотків місцевих громад основним податком є податок на доходи фізичних осіб, і у мене складається таке враження, що, даруйте, бідні за цим Податко­вим кодексом допомагатимуть зовсім бідним. А багаті як жили добре, так і житимуть.

Василь ДУТЧАК, голова прав­ління регіонального відділення Української спілки промисловців і підприємців в області:

— У проекті Податкового кодексу ми, на жаль, не бачимо розв'язання тих основних питань, які вже давно ставлять колективи підприємств. Мова йде насамперед про спрощення адмі­ністрування податків. Наразі бізнесо­ві необхідно тримати виключно висо­кокваліфікованих бухгалтерів і дуже часто звертатися ще й до консультантів-аудиторів. Введення Податкового кодексу в його нинішній редакції ще більше ускладнить цю проблему. На­ступне. Система побудована так, що коли підприємство впроваджує інно­вації, придумує нові технології і на їх основі виготовляє сучасну конку­рентоспроможну продукцію, то воно не лише відповідно не мотивується, а й, навпаки нарощує собі суму опо­даткування, і це чи не найголовніша проблема. Бізнес, через недоступність кредитних ресурсів, перебуває у вкрай важкому стані. До того ж чинна сис­тема сплати ПДВ за першою опера­цією ще більше ускладнює ситуацію. Ми пропонували ввести касовий ме­тод. Але це не знайшло підтримки. Тож виробники і далі мусять платити ПДВ відразу ж, як тільки відправля­ють продукцію. Тобто ще до її реалі­зації й отримання плати за неї. Звіс­но, якщо фірма мала, а її товар де­шевий, то ще можна знайти вихід. А як бути, якщо одиниця продукції коштує декілька мільйонів гривень? Де тоді взяти гроші для сплати аван­сом ПДВ?

Ярослав КАСПРУК, президент ВАТ «Родон»:

— Почну з того, що, напевно, ніхто особливо не шкодуватиме, якщо про­ект Податкового кодексу не буде прийнято цього року. Бо в такому вигляді, як він є, він не лише не полегшить нам роботу, а й завдасть дуже багато клопоту. "Наступне. Не розумію, навіщо нам громіздкий ко­декс і така велика кількість різних податків. На мій погляд, має бути лише чотири податки — ПДВ та податки з прибутку, з доходів і з нерухомості фізичних осіб. Також чіт­ко має бути визначено декларативне повернення ПДВ, а при ввезенні об­ладнання, яке в Україні не випуска­ється, взагалі варто подумати про його скасування. Бо навіщо завод платить ПДВ державі? Щоб держава через п'ять секунд стала йому винна, а потім два роки «розкручувала» проблему по­вернення ПДВ? Також має бути сти­мулювання експортного потенціалу, бо це приплив валюти і стабільність гривні... Словом, поспішати з ухва­ленням Податкового кодексу до того часу, поки всі ці моменти не буде враховано, не варто.

Кирило РУБАНОВСЬКИЙ, підпри­ємець (м. Івано-Франківськ):

—    Дуже добре, що такий важли­вий документ винесено на публічне обговорення. Але ми не повинні спі­шити і маємо час до кінця першого кварталу наступного року, щоб зро­бити справді глибокий аналіз і грун­товно виправити той документ, який його автори внесли на розгляд у парламент. Мене дуже турбує поспіх, з яким уряд вже до 20 серпня на­магається завершити його обговорен­ня. Це нагадує кавалерійську атаку у стилі Семена Будьонного.

Зіновій ШВЕЦЬ, директор ауди­торської фірми «Альфа-Аудит», сертифікований податковий консультант:

—    Найбільшу небезпеку в цьому випадку бачимо в тому, що Подат­ковий кодекс абсолютно не підготов­лений. Він сирий, і містить велику кількість неузгодженостей, супереч­ностей та, я б сказав, податкових «мін», про які ми наразі й не здога­дуємося. Наведу лише один приклад. Стаття 36 першого розділу проекту визначає чотири податкові періоди — календарні рік, квартал, місяць і день. Проте в другому розділі, при­свяченому адмініструванню податків і зборів та подання податкової звіт­ності до органів державної податко­вої служби, з'являється ще два по­даткові періоди — півріччя і три квартали, і таких «нюансів» чимало. Податковий кодекс у такому вигляді не можна приймати на «ура!».

Думки інших учасників обговорен­ня, зокрема голови Асоціації меблярів Прикарпаття Нелі Вилегжаніної, голо­ви обласного громадського об'єднання «Ділові люди Прикарпаття» Василя Гродюка, практично збігалися — нара­зі проект Податкового кодексу «сирий, плутаний, важкий для розуміння та можливого дотримання і просто не вичитаний». Дискусія мимоволі нагада­ла воістину пророчу фразу, яку кинув колись Л. Кравчук, — хотіли, як кра­ще, а вийшло, як завжди...