Уряд зазнає поразки в ціновій війні

Сьогодні вже цілком очевидно, що численні оптимістичні заяви, які впродовж літа робили і глава уряду М. Азаров, і віце-прем’єр-міністр України з питань агропромислового комплексу В. Слаута та інші урядовці про те, що продукти харчування, а особливо — хліб, борошно, крупи, овочі й продукція тваринництва у державі не подорожчають, жодним чином не змогли «заморозити» ціни. Вони продовжують жити своїм життям, тобто стрімко зростати, зовсім не узгоджуючись із  оптимістичними заявами урядників.

Гречка, яка декілька тижнів тому подорожчала до 14-15 гривень за пачку, а далі взагалі зникла з полиць магазинів, була, схоже, лише першою і то не надто руйнівною хвилею цінового валу, що накочується на українців на порозі осені та зими. Одним з підтверджень цього є, наприклад, стрімке подорожчання ще одного широко вживаного продукту — яєць. Ще буквально на початку минулого тижня загвіздянські яйця у фірмовому кіоску на вул. Незалежності (мікрорайон «Майзлі») коштували по 35 копійок. На ринку, що в мікрорайоні «Позитрон», їх можна було придбати навіть дешевше — по 30, а у супермаркеті «Сільпо» — взагалі по 20 копійок. Та вже у четвер-п’ятницю ціну на яйця у кіоску підняли до 45, а з 30 серпня — до 55 копійок за штуку. Тобто за якихось сім-десять днів яйця зросли в ціні більш ніж на 57 відсотків.

Причини такого стрімкого подорожчання не можна, звісно, пояснити об’єктивними обставинами — зростанням вартості комбікормів, пального чи збільшенням зарплат робітникам, які працюють на птахофабриці. Фактично ми нині спостерігаємо початок суцільної ланцюгової реакції, коли виробники, а також підприємства оптової й роздрібної торгівлі де обррунтовано, а де страхуючись або ж ловлячи спекулятивний момент, чи не щотижня переглядають ціни в бік їх підвищення. Зокрема, за повідомленням Інтернет-видання «Економічна правда», закупівельні ціни на молоко за останній місяць зросли в Україні у середньому на 12-20%, а масло, порівняно з серпнем 2009 року, подорожчало на 49%. Також, за прогнозами експертів, ціни на хліб з жовтня можуть зрости на половину.

На цьому тлі намагання урядовців сформульованими у жорсткій формі директивами та дорученнями, а також адміністративними методами втримати ціни бодай на окремі товари — хліб соціальних сортів чи ту ж гречку не лише не досягають мети, а, навпаки, призводять до загострення ситуації. Наприклад, уряд через державні інспекції з контролю за цінами продовжує контролювати вартість борошна. Але, як зауважив у коментарі кореспондентові «Галичини» один із місцевих оптових постачальників борошна і круп, де сьогодні бази можуть закупити борошно по 1-1,2 тисячі гривень, коли зернотрейдери, образно кажучи, відривають його у селян по 1,6-1,8 тисячі грн. за тонну? На його думку, якщо уряд й далі триматиметься за адміністративне регулювання цін, то ми можемо стикнутися з новою бідою — дефіцитом борошна та інших соціально значимих продуктів.

Зрозуміло, що зусилля і Президента, й уряду держави, в якій торік за офіційними статистичними даними 21,4 відсотка населення, тобто орієнтовно 9,5 мільйона громадян, жили на менш ніж 700 гривень на місяць і були, по суті, на межі виживання, повинні бути спрямовані на вирішення двох найголовніших завдань — підвищення рівня життя співвітчизників та забезпечення їх достатку. Передусім продовольчого. Але, як нам видається, боротися за низькі ціни необхідно не адміністративними, а цивілізованими, ринковими методами. І це, до речі, дуже наочно підтверджує приклад з гречкою. Її подорожчання, а відтак і дефіцит пояснюється насправді не лишень неврожаєм. А ще й тим, що, захопившись ріпаком та іншими технічними культурами, аби забезпечити європейців дешевим біопаливом, українці цієї весни відразу на чверть скоротили площі, які ще торік були засіяні гречкою. Її неврожай просто загострив дефіцит…

Проте, на жаль, ні в Кабінеті Міністрів, ні у Міністерстві агропромислової політики на етапі формування структури посівних площ під цьогорічний урожай не виникало ні застережень, ні економічно обррунтованих пропозицій та дієвих рішень, котрі дозволили б тепер, у вересні, без будь-яких адміністративних надзусиль наситити внутрішній ринок всім спектром продуктів за помірними цінами. Для успіху потрібен був, власне, виважений державний менеджмент, а не держрегулювання радянського взірця.

Логічним наслідком цього стало те, що, за даними спільного дослідження Міжнародного центру перспективних досліджень та компанії GfK Ukraine, споживчі настрої українців уже другий місяць поспіль продовжують різко погіршуватися. «Зростання тарифів на газ, підвищення плати за комунальні послуги, подорожчання харчів, зокрема таких знакових для українців продуктів, як хліб, картопля та гречка, наміри уряду підвищити пенсійний вік і проект нового Податкового кодексу, який викликав багато нарікань від бізнесменів, — важко пригадати, яке рішення нової влади від початку літа викликало схвалення українців», — констатують експерти. А Максим Борода з Міжнародного центру перспективних досліджень додає: «Нова влада не може бути безкінечно новою, і колись приходить той час, коли вона стає просто владою, яка має вирішувати проблеми в економіці та в державі загалом».