«Команда нікому не потрібна. Можливо, ви бачите її востаннє...Скажіть, як клуб першої ліги може прожити три місяці за 60 тис. грн.? Обласна рада цій команді допомагати не буде... », – таку емоційну заяву по закінченні фіналу матчу Прикарпаття з Геліосом почули вболівальники з вуст президента ФК «Прикарпаття» Анатолія Ревуцького

Жодних  сенсацій, все набагато простіше та...складніше. Проблема не нова, з нею франківський футбол живе добрий десяток років. Пан Ревуцький прогнозує, що ліквідація клубу – факт майже здійсненний.  

    Спортивні бренди не в пошані

Кожне більш-менш поважаюче себе місто, окрім досягнень в економіці, культурі, архітектурі, завжди гордиться своїми спортивними здобутками. Спортивні організації для міста такі ж важливі, як і будь-яке успішне підприємство. Футбольному клубові «Прикарпаття» вдається збирати на матчах чимало вболівальників, то ж незайвим буде сказати, що саме ця команда мала б стати лицем обласного центру.

В 90-их роках минулого століття Прикарпаттю вдавалось грати на пристойному рівні, продовж семи років у Вищій лізі. У місті приймали таких грандів як «Шахтар», «Металіст», львівські «Карпати». Про минулі часи можемо лише мріяти. Хтось пішов уперед, а місцевий клуб зостався в занепаді.

Нині  український футбол розділився на олігархічний і місцевого розливу. В Прем’єр-лізі обертаються відомі фінансово-промислові групи, які мають у своєму підпорядкуванні клубні команди, от бавляться у професійний футбол.

Але інший, не менш професійний – футбол у І та ІІ лігах. І вже цими командами на 90 % опікуються місцеві керівники, влада. «Ми їдемо на схід України, в центр, у Крим, і всі знають, що ФК «Прикарпаття» представляє наш край. Ніхто не розбирається, хто кого підтримує. Просто гравці грають, і це престижно», – говорить Анатолій Ревуцький.

Нинішній  президент «Прикарпаття» каже, що обласна влада впродовж кількох років не підтримує клуб. Позаяк у статуті ФК «Прикарпаття» записано, що засновниками клубу є обласна адміністрація, міська влада та НТУНГ. Окрім печатки заступника губернатора, на папері іншої підтримки немає.

Кореспондент «Івано-Франківського оглядача» звернувся в Управління спорту ОДА. Там повідомили, що цьогоріч фінансування спорту у порівнянні з 2008 роком, зменшене на 30%. І як наслідок, підтримку футбольного клубу призупинили. Мотивуючи таке відношення тим, що діяльність ФК «Прикарпаття» відноситься до професійного спорту.

«Облдержадміністрація продовжує підтримувати аматорський  футбол, а не професійний спорт, –  говорить прес-секретар голови ОДА  Ігор Марковський. – Ми не можемо платити  фаховому футболісту. У забезпеченні фінансами було відмовлено й іншим громадським організаціям».

Водночас Ігор Марковський повідомив, що кошти у сумі 450 тис. грн. заплановано дати на потреби спеціалізованій дитячо-юнацькій школі олімпійського резерву «Прикарпаття». «Професійний спорт – дуже дороге задоволення», – говорить речник.

Дивує те, що з обласного бюджету вділено 300 тис. грн. на фінансування футзальної команди «Ураган», яка до речі також є професійним клубом. 

    Бідному сорочка?

Для того, аби виховати спортсмена, потрібно створити належні умови: футбольні поля, спортивні зали, медичний супровід, екіпіровку, дати тренеру відповідну зарплату. Поле для тренування потребує догляду від ранку до вечора. Відтак футболісту треба не тільки поле, а й місце, де можна привести себе в порядок. Про що говоримо, коли у роздягальнях про теплу воду приходиться мріяти. До того ж, в Івано-Франківську вже 10 років будують стадіон обласного рівня. То де тренуватимуть талановиту молодь?

«Єдиний шлях розвитку футболу вбачаю у вихованні місцевих спортсменів, – розповідає нинішній президент футбольного клубу. – Кращі себе рекомендують, ними мали б цікавитися клуби вищої ліги, купляти цих гравців, і кошти знову ж таки вкладати у дитячо-юнацький футбол. По такій схемі працює увесь світ».

Світ  працює і кошти вкладає. Цьогоріч фінансування на дитячу школу олімпійського резерву врізали до непристойного мізеру. «Не знаю за рахунок чого дитячо-юнацька школа виживатиме. Їм вже бракує коштів», – говорить Ревуцький. 

    Сумний мінімум

Реально-мінімальний  бюджет ФК «Прикарпаття» складає  близько 4 млн. грн. Це основні витрати  і вони є обов’язковими. Учбово-тренувальний процес триває круглорічно, екіпіровка команди складається із костюмів, бутсів, потрібні м’ячі. Транспорт на виїзну гру і досі винаймають, бо про власний автобус лише мріють. Заявковий внесок у професійну спортивну лігу складає 385 тис. грн. Це лише верхівка витрат.

Якщо  в минулому році на підтримку команди  мерія виділяла 600 тис. грн., з обласного бюджету – 500 тис. грн. плюс 600 тис. грн. на підтримку дитячої школи. То нині область дає лише 450 тис. грн. на спортивну школу і жодної копійки на клуб. У міському бюджеті-2009 на утримання і розвиток ФК «Прикарпаття» передбачено 600 тисяч гривень. За словами людей із прикарпатського футболу, якби міський голова Віктор Анушкевичус не допомагав, команда ще в минулому році припинила б своє існування.

«Як може команду підтримує міський голова Івано-Франківська, але цієї підтримки, відверто кажучи, недостатньо, – говорить Анатолій Ревуцький. – Якщо міська та обласна влада спільними зусиллями забезпечить хоча 50% нашого бюджету клубу, всі інші кошти ми знайдемо. Коли немає мінімуму, я не можу гарантувати існування клубу».

Фінансову допомогу дають місцеві бізнесмени, але і їх можливості небезмежні.  

Професійний спорт – це, в першу чергу, міцні фінансові підвалини, є база – ти маєш можливість розвиватися. На разі Прикарпаття єдина команда, що представляє нашу область у великому футболі та грає у Першій лізі. Зараз клуб переживає не найкращі часи і має усі шанси понизитись у класі... А на наступний рік футбольна команда майстрів Прикарпаття святкуватиме 70-річчя.

Микола  Палійчук, губернатор Івано-Франківської області: 

«Цього  року ФК «Прикарпаття» не фінансуватимуть, бо облдержадміністрація не може виступати юридичним співзасновником професійного футбольного клубу і не має відношення до нього. Мені ніхто не давав юридичних документів, котрі б засвідчували, що ОДА серед співзасновників футбольного клубу. В минулі роки ми знаходили можливості, шукали меценатів, щоб допомогти клубу, але виділені кошти показали, що така співпраця ніяких результатів не дала.

Ми  знаходили підприємців, які були готові отримати статус співзасновників, але підприємці ставили вимогу, щоб стадіон передати у власність клубу, щоб можна було розбудовувати інфраструктуру клубу, щоб давати результати. На разі стадіон є власністю міста, і це проблема. Підприємці шукали способи до співпраці, однак зараз клуб за допомогою повинен звертатися до міської влади або керівників обласної федерації футболу, щоб вирішити питання стадіону». 

    Віктор  Анушкевичус, міський  голова Івано-Франківська:

«Я дійсно підтримую прикарпатський футбол, як і інші види спорту.

Що  стосується клубу, то місто, як один із засновників ФК «Прикарпаття» як в минулому так і в цьому році усі фінансові зобов’язання виконало. Ми перерахували футбольному клубу передбачені в бюджеті кошти – 600 тис. грн. Більше того, я залучив майже 0,5 млн. грн. спонсорських коштів.

Однак для повноцінного функціонування на належному рівні професійної команди І ліги, потрібна консолідація зусиль усіх засновників, в тому числі обласної влади. Для мене є незрозумілою позиція обласного керівництва в частині ігнорування ФК «Прикарпаття». Адже і по вазі і по суті це візитівка не тільки Івано-Франківська, але й цілого регіону. Щиро надіюся, що найближчим часом до підтримки команди на словах і на ділі долучаться всі, кому не байдуже Прикарпаття».  

    Анатолій  Ревуцький президент  ФК «Прикарпаття»

«Я не збираюся нікого критикувати, хочу лише знайти вихід із цієї ситуації. Вважаю, що тут немає ніякої політики. Переконаний, що ніхто доброго слова не скаже ані в сторону Ревуцького, ані мера, ані обласного голови, якщо команда зщезне з лиця землі.

В липні засновники клубу збиралися і розглядали бюджет клубу. Витрати погодили, але не затвердили їх, бо джерел фінансування немає. Не маючи елементарного забезпечення, ми не можемо бути конкурентноздатними. Від бюджету клубу випливають відповідні вимоги до команди.