Державна митна служба України одним із пріоритетних завдань вважає створення рівних партнерських відносин з бізнесом, забезпечення прозорості митних процедур та їх спрощення, відкритість у спілкуванні і, найголовніше,  створення умов для чесної конкуренції, конструктивного діалогу, результатом якого повинно стати не лише декларативне окреслення існуючих проблем, а й прийняття конкретних рішень для їх подолання.

У контексті взаємодії і взаєморозуміння з суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності готують до впровадження Концепцію реформи митної служби України, яку буде розглянуто в жовтні цього року на засіданні колегії.

Основними позиціями Концепції буде наближення митних процедур до європейських норм та правил, суттєве спрощення і зменшення їх обсягу; прискорення проходження митного оформлення товарів; істотне зменшення людського фактору і сувора відповідальність посадових осіб митних органів за порушення встановлених нормативів.

Сьогодні для державної митної служби побудова максимально відкритих та партнерських відносин з бізнесом є головним пріоритетом.

Ця взаємодія спрямована на консолідацію зусиль держави та бізнесу за такими основними напрямами:

— вдосконалення митних процедур відповідно до світових стандартів;

— створення сприятливих умов для зовнішньоекономічної діяльності з урахуванням інтересів вітчизняних товаровиробників;

— формування належного взаємного рівня відкритості та довіри між митницею та бізнесом;

— забезпечення формування дійсного рівня митної вартості товарів та захист українського ринку від демпінгового імпорту;

— контроль за безумовним виконанням особовим складом митних органів вимог законодавства України з питань митної справи, в тому числі жорстка оцінка випадків безпідставної відмови у митному оформленні чи затягуванні митних процедур.
Прикладом такої взаємодії може служити те, що сьогодні завдяки співпраці з Асоціацією побутової техніки та електроніки фактично виведено з тіні операції з імпорту на митну територію України побутової техніки.

Цей факт було також відзначено офіційними імпортерами побутової техніки, що є членами цієї асоціації, з якими Держмитслужба налагодила тісний контакт, зокрема щодо обміну інформацією про митну вартість товарів.

Тісну співпрацю митної служби із бізнесом у напрямі «відбілення» ринку побутової техніки та електроніки було розпочато торік, а протягом 2010-го вже наявні вагомі результати цієї роботи. Про це свідчить збільшення обсягів легального ввезення в Україну:

— мобільних телефонів — у понад 3 рази (з 2 млн. до 6,6 млн. одиниць);
— плазмових та LCD телевізорів — у 21 раз (з 14,8 тис. до 313 тис. од.);
— оргтехніки — у 7 разів;
— комп’ютерів — у 12 разів;
— кондиціонерів — майже у 8 разів.

Таких результатів вдалося досягти лише завдяки спільним зусиллям митниці та бізнесу.

Поряд з досягнутими результатами існують і проблеми. Наприклад, певну частку імпорту побутової техніки сьогодні ввозять в Україну за непрямими контрактами, що в свою чергу безпосередньо впливає на митну вартість товару.
Митна служба не зацікавлена ані в збільшенні, ані в зменшенні, а лише у визначенні дійсної митної вартості імпортованих товарів. Для цього концепція реформування митної служби передбачає конкретні умови, за яких посадова особа митниці матиме право корегувати митну вартість товарів, а за яких — ні. Буде визначено перелік документів, які повинен мати суб’єкт для підтвердження митної вартості товарів.

Такі зустрічі проведено також і з Європейською бізнес-асоціацією (EBA) та з окремими керівниками дипломатичних представництв.
Заплановано також провести такі зустрічі з представниками Українського союзу промисловців і підприємців, Торгової палати США, Української зернової асоціації та Української асоціації підприємств чорної металургії.

З урахуванням законодавчих умов діяльності Держмитслужба вживає заходи щодо прискорення процедури митного контролю, досягнення високого рівня його вибірковості та акцентованості.

Цього досягають значною мірою завдяки розробці й практичному впровадженню системи аналізу ризиків, розвитку інституту підприємств, яким надають режим сприяння, максимального застосування технічних засобів митного контролю.
В цьому контексті визначальним є і обмеження суб’єктивного впливу на результати митного контролю, що буде досягнуто завдяки практичній реалізації широкомасштабного проекту «Електронна митниця», окремі етапи якого щодо подачі документів контролю доставки товарів вже практично реалізовані Держмитслужбою.

Сьогодні до Реєстру підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування,  включено 49 суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які матимуть можливість, окрім скорочення часу митного оформлення та проведення усіх фактичних перевірок товарів в єдиний час в єдиному місці, подавати митну декларацію в електронному вигляді зі свого дому або робочого місця в офісі компанії.

У 2009 році Державна митна служба запровадила систему спрощень для сумлінних підприємств при проходженні митних процедур, що є першим кроком до створення інституту уповноважених економічних операторів шляхом введення в дію механізму визначення «ступеня довіри» — «білого» та «зеленого» списків до підприємств-резидентів, які встановлюють безпосередньо митниці та які залежать від результатів оцінки попередньої діяльності підприємств.

Щодо товарів підприємств, унесених до «білого списку», не здійснюється митний огляд у пункті пропуску через державний кордон України, але здійснюється вибірковий митний огляд у митниці обліку (призначення/відправлення). Митний огляд у пункті пропуску може здійснюватися за наявності обррунтованих підстав і за письмовим рішенням начальника митного органу або вповноваженої ним особи.

До товарів і транспортних засобів підприємств, унесених до «зеленого списку», застосовується вибірковий митний огляд як у пункті пропуску, так і в митниці обліку (призначення/відправлення).
 

Сьогодні в зоні діяльності Івано-Франківської митниці розташовані шість підприємств, які включені до «білого списку»:

— ТзОВ «Галхімсервіс»;
— ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття»;
— ВАТ «Івано-Франківськцемент»;
— ТзОВ «Українська Побутова Техніка»;
— ДП ВО «Карпати»;
— ЗАТ з ІІ «Сегежа Оріана Україна».

Проте сьогодні існує низка проблем, з якими стикаються підприємці при митному оформленні товарів, серед яких певне місце посідає тривалість митного оформлення.

Вирішення цієї проблеми Держмитслужба вбачає в чіткому регламентуванні часового проміжку для митного контролю і митного оформлення товарів, переміщуваних різними видами транспорту, з урахуванням їх специфіки. В разі неправомірного затягування митного оформлення буде встановлена особиста відповідальність посадових осіб митних органів.

Вже сьогодні митна служба зробила ряд істотних кроків, зокрема встановлено чіткі часові рамки проведення митного оформлення контейнерів. Відтепер такі процедури займатимуть не більше 1,5 години.

З метою прискорення процесу митного оформлення товарів Держмитслужба вживає заходів зі зменшення кількості митних оглядів. Зокрема, з метою уникнення необррунтованих затримок митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України,
голова служби Калєтнік і. Г. 08.10.10 підписав лист
№ 11/1-10.10/11664-ЕП.

Положеннями зазначеного листа Держмитслужби внутрішнім митницям доручено брати до уваги результати митного контролю, проведеного прикордонною митницею, та уникати взяття проб і зразків з метою проведення дослідження товару за однаковими параметрами.

Застосування такого підходу при здійсненні митних процедур дозволить значно скоротити час їх проведення та уникнути необррунтованих затримок митного оформлення.

Це зроблено відповідно до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур.

Вирішальним щодо прискорення процедури митного контролю товарів у пунктах пропуску є кардинальне спрощення системи державного контролю або шляхом скорочення кількості контрольних служб в принципі, або шляхом передачі  митним органам їх функцій.

Щодо внесення змін до митного законодавства, то Держмитслужба відзначає функціональну стабільність Митного кодексу України. Голова Державної митної служби України Калєтнік І. Г. підкреслив позицію відомства: «Митна служба сьогодні не підтримує ініціативи щодо суцільної заміни Митного кодексу. Водночас створені і працюють робочі групи із внесення змін до положень чинного кодексу, які того потребують». Зокрема це стосується декриміналізації товарної контрабанди, прискорення розгляду справ про порушення митних правил, які передбачають конфіскацію предметів правопорушення, а також прискорення реалізації конфіскованих товарів з метою своєчасного наповнення Державного бюджету.

Митна служба йде до демократизації всіх процесів, однак спрощення митних процедур ні в якому разі не має означати послаблення контролю за законністю зовнішньоекономічних операцій.