У п'ятницю, 23 жовтня, на телеканалі «СТБ» стартує третій сезон одного з найпопулярніших шоу в Україні - «Танцюють всі». До двадцятки найкращих танцівників країни потрапив і 28-річний франківчанин Федір Хашалов.

Федір відомий не тільки своїми танцювальними талантами разом з колективом «Вертікал ліміт», а й світовими досягненнями у гімнастиці, фітнесі та пауерліфтингу. Про свій шлях до танцювального олімпу, а також про шанси на перемогу у шоу Федір розповів у ексклюзивному інтерв'ю для «ГК».

- Спробувати себе на танцювальному шоу «Танцюють всі-3» я намагаюся не вперше, - розпочав розмову Федір Хашалов. - Після досить успішного завершення першого сезону проекту «Україна має талант», де ми з колективом «Вертікал ліміт» пробилися до півфіналу, я вирішив пройти відбір до другого сезону шоу. Зробив я це тоді більше з цікавості, тому у певний момент мені не вистачило підготовки, адже відбір у Ялті, де зібралося сто найкращих танцівників країни, видався просто нереально важким, і я не зумів його подолати.

- Але ти не відмовився від наміру і, мабуть, цього разу готувався ретельніше?

Так, завдання я поставив собі цього разу абсолютно по-іншому. Я дуже серйозно готувався до конкурсу, багато годин витрачав на тренування, пробував різні танцювальні стилі. Фактично у такому режимі я провів два місяці. За цей час я відчутно схуд. Але вже зараз впевнено можу сказати, що зусилля не пройшли марно. На відборі у Львові журі було приємно вражене моїм виступом. Це виглядало так, ніби брейкдансер почав танцювати балет (посміхається). Судді без вагань вручили путівку до Ялти.

- Як ти готувався до важкого чотириденного іспиту - відбору до двадцятки найкращих у Ялті?

У мене був рівно місяць на підготовку до найсуворішого ялтинського відбору. Тут треба було ще відповідальніше ставитися до себе і підготовки, зрештою, я почав займатися за ще жорсткішим графіком. У результаті - схуд на 9 кілограмів. Коли я приїхав до Ялти, журі, яке мене знає вже два роки, «прозріли» з моєї форми. І якщо у другому сезоні мені було байдуже, чи потраплю я на саме шоу, чи ні, цього разу я був дуже налаштований пройти в двадцятку найсильніших танцюристів України. Було реально страшно і важко... Навіть не уявляєте, який це був кайф, коли журі казало «так» і давало можливість змагатися наступного відбірного дня.

- Але ж ти вже переживав щось подібне під час відборів та ефірів на «Україна має талант», коли ваш колектив «Вертікал ліміт» потрапив до числа найкращих...

То було трохи інше, я б сказав, навіть простіше. Там ми працювали тільки над одним стилем - брейк-дансом, який є нашим рідним. Тим більше, ми виступали як колектив. У «Танцюють всі» я виступав сам за себе, а у Ялті на нас щодня чекали нові танцювальні стилі, які треба було вчити буквально за півтори години, потім - екзамени. Вивчив - добре, не вивчив - твої проблеми.

- А який танець тобі давався найважче?

Ми танцювали бальні танці, джайв, європейський стандарт бального танцю, в якому ми вибирали між танго, квік-степом або віденським вальсом. Також був ліричний джаз, вже у парі з дівчиною, ну і був хіп-хоп від Франциско Гомеса...

- До слова, хіп-хоп мав би бути для тебе найближчим стилем, враховуючи, що ти танцюєш брейк-данс...

Я також так думав, але саме хіп-хоп я мало не завалив. Справа в тому, що у цьому стилі, як кажуть, «тисячу рухів на секунду», відтак мозок просто розривався і моментами не сприймав інформацію. А на все про все в нас було менше, ніж дві години. І я реально був на межі вильоту. Коли судді виносили вердикт, першим взяв слово Влад Яма, який дуже жорстко мене розкритикував і сказав тверде «ні». А минулого року у Ялті саме він був єдиним, хто сказав «так», додавши, що як би він за мене не вболівав, я не можу пройти далі. Цього разу слова Ями мене дуже розхвилювали. На щастя, інші троє членів журі - Тетяна Денисова, Франциско Гомес і Олексій Литвинов - дали тільки позитивні відгуки про мій хіп-хоп.

- Якщо порівняти два відбори у Ялті, в яких ти брав участь, чим вирізнявся нинішній відбір до «Танцюють всі-3»?

Цього разу судді щодня влаштовували для танцюристів «сюрпризи». Варто відзначити, що до Ялти відібрали на регіональних кастингах не сотню найкращих, а одразу 116 осіб. Вже у перший день кожен по одинці доводив своє вміння танцювати та імпровізувати, коли нам вмикали абсолютно незнайому музику і треба було реально викручуватися з усіх сил. Таким чином судді відсіяли цих зайвих 16 чоловік. Наступного дня, коли ми танцювали джайв, організатори зробили ще один «сюрприз» - сильно пришвидшили ритм та темп музики. Також коли ми вчили хіп-хоп від Франциско Гомеса, як іспит він вирішив влаштувати своєрідний «батл», тобто обидва учасники танцювали щойно засвоєне один перед другим і сам Сіско визначав кращого. Там я справді виступив дуже добре, і це дуже допомогло мені повірити в свої сили. Під час третього дня відбору ми танцювали ліричний джаз у парі, де треба було опанувати надскладні підтримки від Тетяни Денисової. Для більшості це був перший такий досвід, тому не всім вдалося.

- Скажи відверто, як тобі з такою атлетичною будовою тіла вдавалося опанувати бальні танці чи, скажімо, ліричний джаз? Як на це реагували судді і партнери?

Ніхто не вірив, всі було просто шоковані. Мене неодноразово запитували: «Федоре, де ти навчився носочки тягнути?» чи щось подібне. Відверто для мене це був великий плюс, адже принаймні журі були в курсі, що я такого в житті не танцював. Мабуть, це також мені допомогло потрапити до омріяної двадцятки найкращих.

- Що можеш сказати про своїх суперників у боротьбі за двадцятку? Чи були справді круті танцюристи, яким не пощастило туди потрапити?

Люди, які спостерігають за цим дійством, бачили багато справді сильних танцюристів. Але були ситуації, коли вони не те що не потрапили до двадцятки найкращих, а навіть до Ялти путівку не отримували. Так само вже у Ялті, навіть якщо і були дуже круті виконавці, не всі дотягували до вечірньої сцени, на якій залишалося 35 найкращих. Здається, треба було не тільки класно танцювати, але й мати трішки фарту. Окрім того, журі дуже пильно стежило за артистизмом учасників, адже участь у самій двадцятці найкращих - це вже шоу, розраховане на глядачів та телеглядачів.

- Які ти ставиш собі завдання на проекті «Танцюють всі-3»?

Дуже б хотілося потрапити до десятки найкращих. Звісно ж, десь у глибині душі мрію дійти до кінця і перемогти на цьому проекті. Але знову ж, повторюся, тут усе залежить не тільки від самого танцюриста. Вирішувати долю учасників будуть глядачі. І навіть якщо в тебе буде найменше голосів, все одно залишиться шанс не вилетіти з проекту. Потрібно буде вдало станцювати «танець за життя». Ось тут вже саме журі вирішує, кого залишити на проекті, а кого відправити. Потрібно просто впевнено станцювати і переконати суддів у тому, що ти сильніший і цікавіший, ніж суперники.

Довідка:

ФЕДІР ХАШАЛОВ

Вік: 28 років.

Народився та проживає у місті Івано-Франківську.

Освіта: Прикарпатський університет ім. В. Стефаника, спеціальність - фізичне виховання та спорт.

Діяльність: тренер-викладач - спортивна гімнастика, викладач танцю (хіп-хоп, брейк-данс), інструктор з фітнесу й аеробіки, менеджер у приватному підприємстві.

Танцювальний стаж: 8 років.

Інтереси: подорожі, музика, танці, кіно, спорт і тварини.

Галицький кореспондент