Якщо  для політичних партій та кандидатів серед багатьох можливих варіантів  фальсифікування виборів та їх результатів  серед інших обіцяють стати неконтрольований друк виборчих бюлетенів та безпосередній  підрахунок голосів за загальновідомим принципом «неважливо як голосують, важливо хто і як рахує», то для пересічного виборця чи не найскладнішим завданням 31 жовтня буде дати собі раду власне із самими бюлетенями, не заплутатися в них, адже довжина окремих перевищуватиме метр. Бюлетень ж за словами Олега Тягнибока, який цього тижня перебував у Івано-Франківську, є «зброєю» в руках виборця.

      Конкуренція ж між суб’єктами виборчого процесу  обіцяє бути колосальна. Так, на 114 депутатських мандатів в обласну раду претендуватимуть 1147 кандидатів. В середньому – 10,7 претендентів на один мандат за партійними списками та 9,4 за мажоритаркою. Потрапити ж в міську раду  буде ще важче. Незважаючи на те, що мандатів є лише 60, охочих їх отримати ще більше, аніж тих, хто балотується в раду обласну. Так, усього зареєстровано 1198 претендентів. В середньому – 19,9 претендентів на один мандат за партійними списками та 20 за мажоритаркою.

      У зв’язку з цим в той час  як влада в особі Президента демонстративно сама собі ставить завдання забезпечити всім рівні умови та провести вибори відповідно до демократичних стандартів, політичні партії поряд із заявами про заплановані фальсифікації, все настирливіше намагаються закарбувати у свідомості виборця номер в бюлетені навпроти якого потрібно поставити заповітний хрестик. А то ще «несвідомий» виборець втомиться читати й віддасть свій голос за першого кращого…

      Щоб цього не сталося й вдаються наші кандидати до різноманітних технологій, які б у непрямій завуальованій  формі підштовхували виборця  до «правильного» вибору. Детально не зупиняючись, хотілося б виокремити у кількох штрихах лише окремі з них.

      Так, одразу у кількох місцевих ЗМІ  було опубліковано матеріал, в якому, послуговуючись нумерологією, пояснюється  яким чином номер тієї чи іншої  партії у виборчому бюлетені символізує дану політичну силу й як він здатний вплинути на підсумковий результат, якого досягне партія на виборах. Проаналізувавши матеріал, не важко здогадатися, що чи не найкращий номер у партії «Собор».

      Не  менш «цікавим» виявився матеріал у іншій місцевій газеті. Незважаючи на гучну назву, дізнатися що конкретно «приховують кандидати» на посаду міського голови було досить важко. Зате досить легко було зрозуміти, що «приховує» Ігор Прокопів. До слова, команда кандидата медійному сегменту в електоральній кампанії приділяє чи не найбільшу увагу серед інших кандидатів.

      Водночас, якщо одна із комунальних газет значну увагу зосередила на постаті та висвітленні  кампанії й досягненнях чинного  міського голови, розмістивши в одному номері 5 матеріалів та кілька фото із зображенням Віктора Андрюсовича, інша місцева газета примудрилась віддати всю свою площу одній із політичних сил. Читачі, що не дивно, мали змогу глибоко познайомитися з Українською Партією Насалила. 

      Не  менша увага кандидатами акцентується й на соціологічних дослідженнях. Не секрет, що гра із цифрами є одним із доволі ефективних способів маніпуляції громадською думкою та формування викревленого уявлення у самого виборця. З одного боку соціологічні дослідження дають можливість самим партіям та кандидатам промоніторити громадську думку та відповідно до неї вносити корективи у компанію, а з іншого «допомагають зробити правильний вибір виборцю», впливаючи психологічно. Більш-менш об’єктивні соціологічні дослідження у передвиборчий період є рідкістю. Власне, кандидат на посаду міського голови Ліліана Симонович із цього приводу й зробила офіційну заяву, в якій наголосила на замовній соціологічній брехні, що потрапляє у ЗМІ. Хоча, ще минулого тижня, коли поширювалась інформація про те, що Ліліана Сімонович лідирує у схожих рейтингах, її це не надто хвилювало…

      Про піар багато розповідав й Руслан Коцаба, завдяки настирливості якого  суд таки зобов’язав ТВК розглянути скарки кандидата щодо Віктора Анушкевичуса. На думку Коцаби, музейна тематика якому не чужа, Меморіальний комплекс «Дем'янів Лаз» сьогодні використовується як «аеродром» для політичного піару. «Основна проблема в тому, що багато політиків хочуть робити піар на мертвих – це стосується усіх так званих націонал-маразматиків». Водночас, при всій повазі до Руслана Петровича, він також набув собі слави не в останню чергу завдяки піару … на живих.

      Що  стосується влади, то Михайло Вишиванюк, який ще напередодні заявляв, що у  відпустку у зв’язку з місцевими  виборами йти не збирається, в неї таки пішов й активно займається політичною агітацією. Більше того, свої візити по населених пунктах області Михайло Васильович, маючи доступ до ресурсу, намагається підкріплювати матеріальними речами. Так, губернатор протягом тижня відкрив спортмайданчик у Бурштині, у Верховині вже незабаром мають відкритися відреконструйовані трампліни бази «Черемош», відкрив Центр гемодіалізу в Рогатині, був присутнім на відкритті після капітального ремонту гастроентерологічного відділу Коломийської лікарні. Таким чином, обласна влада намагається переконати виборця у конкретності своїх справ, ефективності та масштабності своєї роботи в побудові «писанкового Прикарпаття», яке власне протягом останніх тижнів почало будуватися особливо інтенсивно. Головне, щоб грошей вистачило, як і гарантій…

      Головну ж оцінку діяльності влади Віктора  Януковича дали цього тижня «Репортери без кордонів». Дана організація щороку визначає рейтинг країн за рівнем свободи слова. Цього разу Україна розташувалася в ньому на 131 місці, опустившись на 42 позиції. Самий ж поступ країни було охарактеризовано не інакше як «важке падіння»…

     Опозиційні  сили ж у свою чергу продовжують акцентувати увагу на національно-патріотичній риториці, авторитарних тенденціях влади та численних загрозах українській державності, які несе з собою режим Януковича.

     Так, лідер обласної «Батьківщини» Дмитро Шлемко, перефразовуючи письменника, зокрема  зауважив: «Повилазили на світ Божий ящури із радянських печер, повдягалися в міністерські й депутатські костюми і наповнили країну смородом нерозкладеного тіла радянської імперії». До честі самого Шлемка одним із таких ящурів є й він сам, а чи не найголовнішою проблемою української нації є те, що після розвалу «тюрми народів» очищення влади, зміни еліти не відбулося, а влада за великим рахунком опинилася в руках старих кадрів, тих самих ящурів які вже двадцять років «паразитують» в державі.

     Щодо  самої «Батьківщини», то судячи із з'їзду, політична сила вочевидь зробила  ставку вже не так на місцеві вибори 31 жовтня, а обрала стратегію підготовки до наступних парламентських виборів. Щоправда, проблем в партії й надалі вистачає, а побудова «України ІІІ тисячоліття» наразі в багатьох аспектах нагадує лише загальновідомий «Український прорив».   

     Водночас, варто зауважити, що практично усі лідери політичних сил, які останнім часом перебували на Прикарпатті (Грищенко, Балога, Огризко, Костенко, Кириленко) акцентували увагу на необхідності об'єднання усіх опозиційних національно-демократичних сил в одну політичну силу й спільної боротьби супроти «найбільш антиукраїнської влади за останні двадцять років». Нашоукраїнець Огризко з цього приводу зауважив наступне: «Кулаком бити легше, аніж розчепіреними пальцями. Традиція дрібного гетьманства, на жаль, ще збереглася». Варто зауважити, що ідея створення єдиної політичної сили, яка б інтегрувала в єдине ціле усі інші національно-патріотичні сили, сама по собі не є новою й розмови про неї активно велися ще влітку. Однак, тоді переважна більшість політиків, не змогли піти на шкоду власним амбіціям, обравши подальший шлях торгів та спекуляцій. З цієї причини розмови про це суспільством не сприймаються з належною увагою. Водночас, зважаючи на тенденції та потуги влади, нерейтинговість численних опозиційних сил, які здали власні позиції, перспективу парламентських виборів, створення такої політичної сили в більш-менш модифікованому вигляді та персональному складі цілком можливе.

     Цитатою ж тижня можна назвати слова  Олександра Сича, який зауважив, що «останній тиждень буде тижнем брехні та найбезглуздіших чуток». Скоріш за все лідер обласної «Свободи» буде правий…