У листопаді побачить світ нова книга письменника Юрія Андруховича "Лексикон інтимних міст". Вона складається з автобіографічних оповідань, які розкажуть читачам про життя та пригоди письменника в різних містах України та світу. Всього до книги увійшло 111 текстів.

Найбільша за обсягом розповідь присвячується Львову. У “Лексиконі інтимних міст” всі розповіді подані в алфавітному порядку, що, за словами Андруховича, є основним принципом викладу змісту. У заголовках, крім назви міста, зазначений ще й рік його відвідин письменником.

"Зарваницька ініціатива" в Івано-Франківську шукала відповідей на питання "Що сталося?" і "Що робити?"

Нинішня влада - це "чужинська орда", яка оголосила українцям війну й будує в Україні "рускій мір", вважає один із лідерів громадського руху "Зарваницька ініціатива" народний депутат України Тарас Стецьків. Сьогодні протиставити "орді" дієву політичну опозицію українці не можуть: опозиційні партії розбиті й роз'єднані. Протиставити антиукраїнському режиму можна тільки ефективну самоорганізацію: в кожному селі, містечку, місті "Зарваницька ініціатива" закликає створювати організації, які б займалися пропагандою національної культури, поширенням української преси, екологічними проблемами, залученням молоді до спорту, заохочували б кооперативний рух тощо. Мета - створити широкий громадянський базис, на якому згодом виросте справді проукраїнська політика.

Завтра у обласному центрі Прикарпаття відбудеться прес-конференція, у якій візьмуть участь організатори та натхненними джазового фестивалю «Джаз-Без», що зараз проходить у Івано-Франківську. Темою зустрічі буде ситуація, яка склалася навколо фестивалю і через що фестивальна частина заходу може бути завершена передчасно. Із журналістами зустрінуться організатор фестивалю Роман Рось, письменник Юрій Андрухович, художник Мирослав Яремак та арт-директор обласної філармонії Володимир Павлюковський. Гості оприлюднять свої звернення до міської громади та влади Івано-Франківська із закликом не стояти осторонь щодо такої неординарної події, яка відбувається у місті.

Всередині жовтня у двох естонських містах відбулися авторські вечори Юрія Андруховича.

Ця подія стала першим візитом українського письменника в Естонію за історію незалежності обох країн. Програма вечорів поєднувала публічне інтерв’ю та поетичні читання.

Крім оригіналів поезій у виконанні самого автора, прозвучали переклади естонською мовою, зачитані українськими студентами.

Слід зазначити, що у прийнятті такого типу рішень залучена не одна людина, а ціла владна вертикаль. На різних етапах свого розгляду таке питання проходить погодження містобудівельною радою, різноманітними комісіями, розглядається на засіданні міськвиконкому. А потім питання відведення землі виноситься на розгляд сесії міської ради. Тоді чому ми з вами всі претензії виставляємо тільки до міського голови? А де відповідальність цієї сотні високодостойних, обвішаних орденами та званнями, відомих у місті людей? Адже вони брали безпосередню участь у прийнятті цих рішень.

Корінь зла в тому, що відповідальність всіх цих людей є колективною. Якщо б кожен із них знав, що завтра все місто буде знати, як він голосував саме з цього питання, більша частина подібних рішень не була б прийнята ніколи. Не була б прийнята власне тому, що пікет обурених містян може прийти не під Білий дім, а під хату чи під'їзд конкретного депутата чи академіка. І тоді всі сусіди, колеги по роботі, близькі і далекі родичі будуть знати, що саме ця поважна людина особисто своїм рішенням підтримує забудову дитячих майданчиків у місті.

Інститут світової політики, зокрема його 30 українських і закордонних експертів, уклав і оприлюднив рейтинг Топ-10 «лобістів України у світі». В ньому прізвища тих, хто найуспішніше представляє Україну на міжнародній арені – «людей, які за будь-яких внутрішньополітичних розкладів не дають Україні зникнути з міжнародних радарів».

Експерти оцінювали кандидатури за такими критеріями: постійне залучення до української тематики; промоція України з міжнародних трибун — під час міжнародних конференцій, на шпальтах закордонної преси тощо; сприяння європейській інтеграції України.

«Йдеться не про професійних лобістів, яких купують конкретні політики для обслуговування їх конкретних інтересів, а про таких собі волонтерів-українофілів», – зазначають в Інституті.

В Івано-Франківську прощалися з «совковим» мисленням

Напередодні Дня Незалежності, 23 серпня, активісти громадської організації «Нова Галичина» влаштували символічне дійство «Закатай совок!» До акції долучилися відомі письменники Тарас Прохасько та Юрій Андрухович, депутати обласної й міської рад, громадські діячі, журналісти, студенти.

Спершу учасники акції відбули короткий майстер-клас із користування віником від двірника з 18-річним стажем. Отримавши яскраві жилети і знаряддя праці - мітли й лопатки-«совки», волонтери заходилися підмітати бруківку вулиці Незалежності. Сміття зібрали в торбинки, а «совки» скинули в купу, яку під оплески й радісні вигуки присутніх переїхав катком голова «Нової Галичини», депутат Івано-Франківської обласної ради Павло Андрусяк. Радіатор катка символічно прикрашали наклейки «Galicia».

23 серпня івано-франківці намагалися позбутися радянського мислення.

Зокрема, на вулиці Незалежності молодь провела акцію видавив з себе совок.

Майже два десятки волонтерів, серед яких були відомі письменники та журналісти у вишиванках і спеціальній уніформі, прибрали вулицю міста від сміття, після чого зібрали в одну купу пластмасові лопатки для побутових відходів ("совки") і під оплески переїхали їх катком.

На думку організаторів акції, таким способом мешканці Івано-Франківська позбулися від "совкового" і радянського типу мислення.

Сьогодні, 23 серпня, в Івано-Франківську відбулася флеш-моб-акція «Закатай совок!». Відомі письменники, депутати обласної та міської рад та звичайні івано-франківці напередодні Дня незалежності символічно позбувалися радянського мислення.

В Україні стрілки годинника повернули назад. Не минуло й півроку після останніх виборів, а від колишнього демократичного підйому мало що лишилося. Письменник Юрій Андрухович описує «внутрішню окупацію» своєї країни та кошмар, на який життя в ній перетворилося. На сторінках німецької Frankfurter Allgemeine Zeitung він звертається по допомогу до Європи.

«Сьогоднішня Україна дає винятково повчальний матеріал на тему «Крихкість демократії, або Як загнати нас назад у диктатуру», - пише Юрій Андрухович. На думку письменника, замість реалізації обіцяних реформ, влада та її лідер, який глибоко затамував «образу 2004 роком», насолоджуються реваншем.

Гадаю, не варто ще раз перелічувати всі успіхи й здобутки українського письменника Юрія Андруховича. Він давно посів свою сходинку у світовій і українській літературі. І, сподіваємося, будуть ще й нові звершення. Його твори перекладено на польську, англійську, німецьку, російську, білоруську, угорську, фінську, шведську мови. І це не кінець, адже йому ще тільки п'ятдесят. А найкращі слова, як любить повторювати пан Юрій, ще не написані.

З Андруховичем ми здебільшого говорили про політичну ситуацію в Україні...

- Пане Юрію, перед інтерв'ю переглядала ваші «Рекреації» (1990 р.). Там люди запитують Мартофляка (одного з героїв), чи спроможна нинішня Верховна Рада якось змінити на краще нашу ситуацію? Власне, це саме запитання я й адресую Вам.

Це Юрій Іздрик з книгою "Флешка 2 GB" та Юрій Андрухович зі збіркою вибраних творів "Моя остання територія".

Нагадаємо, голосування читачів за десятку кращих тривало з березня до червня цього року.

А переможців у двох номінаціях «Белетристика» та «Документалістика» визначатиме авторитетне журі, до якого входять відомі літератори, науковці, музиканти.

В Івано-Франківську на Вічевому майдані пластуни виклали кількаметрову мозаїку із зображенням українських вояків різних епох. Композицію сформували з понад 130-и фігурних частин.

Проект «Вчимо історію разом!» — Всеукраїнська акція. Її завдання — у ігровій формі зацікавити звичайних перехожих, дітей до вивчення української історії, а зокрема славних українських військових традицій.

Цей масштабний захід розпочався саме з Івано-Франківська, адже тут діє один з найбільш потужних осередків Пласту.

Одного разу я себе запитав про таке: яка історична подія могла б виявитися найфатальнішою в моєму житті, якби поточилась і завершилась по-іншому? Відповідь я шукав недовго: гекачепівський путч у серпні 1991-го. Не знаю, що зі мною відбувалося б упродовж подальших років, але впевнений, що не відбулося б нічого хорошого. І це, напевно, ще м'яко сказано - нічого хорошого.

Але чомусь мені думається, що навіть у цьому випадку, навіть якби переміг путч, мені все одно не довелося б жити у країні, де ставлять пам'ятники Сталіну. Аж так далеко навіть вони б не пішли.

І от я живу в країні, де це невдовзі має статися. Чи можна вигадати для цієї країни знущання цинічніше і нелюдськіше?

У рамках уже традиційного фестивалю професійного мистецтва «Прикарпатська весна» Юрій Андрухович і польський гурт «Karbido» презентували свою нову, другу числом, музично-літературну програму «Цинамон» з додатком «Індія». Саме з Івано-Франківська розпочався всеукраїнський промотур на підтримку однойменного альбому. «Цинамон» — цикл із 12 звукових картин — вдався і пройшов у фантастично-медитаційній атмосфері поєднання трьох вимірів: поезії, музики та відео (над останнім працювала віджей-група «Куб»).

«Міністерство культури України в старому складі прийняло рішення підтримати наш проект, а в новому скасувало — мовляв, це не пріоритет», — зазначив письменник. І саме рідне місто фінансово підтримало його, зокрема міський голова Віктор Анушкевичус, а обласна філармонія ввела їх до програми «Прикарпатської весни» та виділила залу для репетицій. На самому концерті Андрухович щиро подякував рідному містові за підтримку.

Додавши кілька років тому до письменницького амплуа ще й співоче, Юрій Андрухович відчув смак і вирішив не полишати музичної кар'єри. Так на світ народився альбом «Цинамон» з додатком «Індія» - друга частина триптиху «Самогон. Цинамон. Абсент» - спільного проекту Андруховича та польського гурту Karbido. Наші західні сусіди вже мали змогу оцінити нове творіння музикантів, оскільки польська версія альбому з'явилася раніше. Та українських меломанів Андрухович та Karbido також не обділили увагою, вирушивши з нагоди української прем'єри альбому у презентаційний тур. Стартував він 14 квітня у рідному місті Андруховича Івано-Франківську, звідки перекочував до Львова, Вінниці, Одеси, Дніпропетровська та Києва.

«Цинамоновий» концерт за своєю суттю - чотирикутник, музичну грань якого взяв на себе польський гурт Karbido, візуальну - івано-франківська VJ-група «КУБ», а на плечі Андруховича лягли дві інші - літературна (усі пісні «Цинамону» написані на його вірші) та вокальна.

Вчора відбулася прес-конференція проведення в Івано-Франківську концерту в рамках промоційного туру на підтримку альбому „Цинамон” — спільного творіння Юрія Андруховича та польського гурту „Karbido”.
      Проект „Цинамон” поєднує в собі поезію, музику та відео. Це друга частина триптиху „Самогон. Цинамон. Абсент”. Тексти Юрія Андруховича зі збірки „Екзотичні птахи та рослини” у виконанні автора завдяки музикантам з гурту „Karbido” отримали несподівану музичну форму. Вона є поєднанням досконалої стриманості традиційного радіоспектаклю з енергетикою пост-року. VJ-група «КУБ» та «АртПоле» спеціально для «Цинамону» зробили відео-проекцію, що супроводжуватиме виступ. 

Сьогодні у Івано-Франківську на прес-конференції відомий український письменник Юрій Андрухович разом з польськими музикантами з гурту "Карбідо" спрезентували музичний доробок "Цинамон". Детальніше про це у нашому матеріалі Юрій Андрухович і «Карбідо»: промоція альбому «Цинамон», «Індія»

У Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника з ініціативи інституту філології відбулася зустріч з письменником Юрієм Андруховичем.

Прийшли викладачі і студенти різних спеціальностей. Очікуючи письменника, я стала свідком дискусії про те, де насправді живе Андрухович — у Києві чи все ж таки в Берліні. А він прийшов з боку вулиці Шевченка і після миттєвої фотосесії з найвродливішими дівчатами, котрі дочекалися його, хоч і втратили «сидячі» місця, сказав: «Я ваш сусід»  (живе Андрухович неподалік університету). Тож і Київ, і Берлін на тлі Івано-Франківська  стали другорядними.

Двогодинне спілкування збігло непомітно. Студенти проявляли себе по-різному. Запитували, чи у свої 50 письменник почувається старим чи підстаркуватим, а він з притаманним йому оптимізмом відкинув перше, а друге семантично пов’язав із напоєм «Старка», тому теж відкинув. І щиро зізнався, що пройшов спеціальний тест, котрий видав цікавий результат про його вік — йому насправді 27.

Юрій Андрухович відсвяткував 50-річчя з друзями в «Кавалєрці»

На уродини Юрія Андруховича зібралися друзі, які супроводжували ювіляра у різні періоди життя. Судячи з кількості гостей, яких було до сотні, добрих споминів у Юрія Андруховича має бути чимало.

У суботу, 13 березня, на уродини Юрія Андруховича у нічному клубі «Кавалєрка» зібралися друзі і найближчі люди, які супроводжували ювіляра у різні періоди життя. Судячи з того, що гостей було до сотні, добрих споминів у Юрія Андруховича має бути чимало. А якими були часи і люди, розповідала спеціальна виставка світлин з життя Андруховича від народження і дотепер. Сам іменинник теж поринув у спогади і зачитав поетичну сповідь про прожиті ним півстоліття, яку написав у ніч перед забавою

Благодійна організація «Фундація Габсбургів» заснована у Львові. Її засновником та головою правління є Карл фон Габсбург, онук останнього австрійського імператора. Почесну раду Фундації формуватиме письменник Юрій Андрухович, а директором є Віктор Кімакович, теж іванофранківець, який займатиметься процесом реєстрації.

Те, що фундація буде зареєстрована в Івано-Франківську, пояснюють особливим ставленням родини Габсбургів до Коломиї, де бували австрійські імператори, та інших міст Західної України.

Як планується, Фундація реалізовуватиме власні програми через надання стипендій, підтримку культурно-мистецьких проектів. Також планується створення «Галицької премії» у різних номінаціях. За словами директора Фундації Віктора Кімаковича, першим проектом буде переклад на українську мову книг про родину Габсбургів, їхній внесок в культурний розвиток Галичини. Водночас будуть книги про Галичину для відкриття цього краю в Європі. За повідомленням прес-служби Фундації, Карл фон Габсбург важливим завданням вважає «промоцію Галичини у європейській спільноті і налагодження тісної співпраці між народами центральної Європи».

Зокрема, Фундація буде реалізовувати власні програми через надання стипендій та грантів, підтримку культурно-мистецьких проектів. Також планується створення «Галицької премії» у різних номінаціях.

Засновником та Головою Правління Фундації Габсбургів є Карл фон Габсбург. Почесну раду Фундації буде формувати письменник Юрій Андрухович.

«Україна є повноцінною частиною Європи і може брати активну участь у європейських культурних процесах, - зазначив Голова Правління Фундації Карл фон Габсбург. - Галичина у минулому зробила значний культурний внесок для поступу центрально-східної Європи. На часі сьогодні відродити цей процес. Фундація буде працювати над промоцією Галичини у європейській спільноті і над налагодженням тісної співпраці між народами центральної Європи».

Україна обрала нового Президента. У четвер Віктор Янукович відбув інавгурацію й офіційно перейняв повноваження Віктора Ющенка. Що заміна одного прізвища на інше може змінити в самих основах функціонування суспільства й держави? В сталих демократіях - таки нічого, майже нічого. В Україні - надто багато, майже все.

Окремі заяви Віктора Януковича, виголошені ще навіть до інавгурації, змушують задуматись про ризики й перспективи розвитку того, що цементує народ і творить його як націю. Мова йде про українську культуру. Обіцянки нового Президента щодо статусу російської мови та культурний бекграунд нової влади приводу для оптимізму не дають. У столиці й інших містах України вже почалися акції й виступи інтелігенції, політичних та громадських організацій на захист титульної мови й національної культури.

Таку заяву Андрухович зробив в інтерв'ю виданню Главред. На запитання журналіста, чому він буде голосувати за Ющенка, незважаючи на розчарування в цьому кандидаті, письменник відповів:

"Тому що його страшенно ненавидять кілька відомих політичних діячів у Кремлі. А я своїм голосуванням за нього хочу їм показати ... ну добре, це їх проблема, їх комплекс, - один з них хоче насолодитися помстою по саме нікуди. А я не хочу брати участі у цій його помсті - от і все, така моя мотивація ", - сказав письменник.