Багато хто вважає, що цей чоловік знає про минуле нашого обласного центру якщо не все, то майже все. В його особі маємо людину, яка не тільки добре обізнана з історією нашого краю, його визначними місцями і постатями, а й плідно працює над розкриттям білих плям нашого минулого, й активно популяризує Станиславів—Івано-Франківськ.

Увазі наших читачів пропонуємо інтерв’ю з Михайлом Головатим — відомим істориком і краєзнавцем — про його непомітну, але таку потрібну всім нам працю,  про його творчі напрацювання і здобутки.

— Знаю, що ваше дитинство не було встелене квітами, адже вам довелося скуштувати тюремних хлібів у Сибіру?

— Ішов 1950-й, мені було сім років. Я щойно почав ходити до школи. Батько від 47-го року — в тюрмі за допомогу УПА. У нас у сім’ї мама і мати батька, четверо дітей, з яких старшому 18. Одного погідного весняного ранку, то було по Великодні, приходять «визволителі»ѕ Ми ховались у сусідів, у родичів, хоч даремно те робили, бо нас попередило підпілля, що ми в списку на виселення.

В Івано-Франківському обласному краєзнавчому музеї відбулась презентація нової книжки історика-краєзнавця Михайла Головатого «200 вулиць Івано-Франківська», яка стала помітним явищем в історичному краєзнавстві нашого краю та викликала широкий резонанс у культурних колах обласного центру.

Михайло Головатий — чоловік, який найкраще знає історію Станиславова— Івано-Франківська. і це не особиста думка, а шановного професора Ярослава Заборовського. Нагадаємо, що Михайло Головатий — лауреат обласної премії ім. І. Вагилевича (2001), почесний працівник туризму (2003), заслужений працівник культури (2007), науковий редактор науково-редакційного відділу «Звід пам’яток історії та культури. Івано-Франківська область». А ще — автор книги «Етюди старого Станиславова» (2007), співавтор ряду видань з історії та культури Івано-Франківська — «Франко—Станиславів» і ще близько 200 публікацій у центральній та обласній пресі.