Підсумок тижня від Ігоря Дебенка (Тиждень №29)

Пора відпусток є традиційно політично «мертвим» сезоном не лише в області, але й загалом по Україні. Навіть Президент, та й той після напруженого року скористався визначеним йому правом й пішов на більш ніж місячний перепочинок (з 9 липня до 24 серпня), чим викликав певне здивування у зарубіжних експертів, зокрема представників міжнародної організації «Репортери без кордонів». Хоча дивного тут нічого немає. Україна готується до місцевих виборів. Відповідно, Президенту, як гаранту Конституції, необхідно добре відпочити напередодні, щоб вибори пройшли прозоро й без порушень. В тому ж, що вони будуть можна не сумніватися. А тому даний відносний спокій можна охарактеризувати скоріше як затишшя перед бурею.
Клони не винні
16 липня на сесії обласної ради в Івано-Франківську відбулась подія, яка , як би цього декому не хотілося, стала предметом обговорення в місцевих тусовках. Народний депутат України І скликання Дмитро Захарук, безпосередньо причетний до прийняття Декларації про державний суверенітет України, публічно розірвав грамоту голів обласної ради та ОДА, якою він був нагороджений з нагоди ювілею Декларації. Пан Дмитро заявив, що відмовляється приймати відзнаку “окупаційної влади”, зізнавшись, що ніколи не думав, що в 2010-му опинимося там, де були тоді, в 1990-му . У свою чергу очільник ОДА М. Вишиванюк зазначив, що нікому не дозволено рвати грамоту, на якій зображено державні герб та прапор. Це видовище мали можливість спостерігати багато наших краян – сесію наживо транслював телеканал “Галичина”.Дмитро Захарук: Маю честь подарувати вам «Галичину»... Історія про те, як в Івано-Франківську вийшла перша демократична радівська газета України
В ідеологічній системі будь-якої держави преса відіграє одну з ключових ролей. «Галичина» в цьому — не виняток. Сьогодні ми запросили на розмову людину, яка стояла біля її початків. Це Дмитро Захарук, голова облвиконкому Івано-Франківської обласної ради першого демократичного скликання і народний депутат України першого демократичного скликання. Він і розповість нашим читачам про вихід першої демократичної газети державного рівня в Україні.
— Перш ніж повести розмову про створення «Галичини», розкажіть, пане Дмитре, що вас кинуло в журналістику?— Необхідність втручання в суспільні процеси. І я на той час мав уже певний досвід, адже був відповідальним секретарем обласної журналістської організації. В часи перебудови ми започатковували нові демократичні методи роботи. На звітно-виборному обласному зібранні журналістів так мене побив другий секретар Компартії Новицький саме за те, що ми вільно поводилися: не підготували списку президії, не проводили наперед заготовлені виступи і резолюції, а все відбулося в демократичному річищі. І я тоді вперше в житті злякався, бо завжди мав якийсь запасний варіант, а тут я тільки став секретарем і мені довелося шукати нове місце роботи.
Сторінки:










