В Івано-Франківському обласному музеї визвольної боротьби імені Степана Бандери презентовано 132-сторінковий збірник статей «Діяльність підпілля ОУН на сході України», який видав цього року в Дніпропетровську (упорядник П. Хобот) Східноукраїнський дослідницький центр «Спадщина».

Презентували збірник молоді історики Вячеслав Труш, який вивчає діяльність ОУН на Харківщині, та Лесь Ісаєвич, котрий займається дослідженням слобожанського козацтва і визвольного руху на Харківщині. Від них було цікаво почути про діяльність ОУН на сході України, адже на Прикарпатті також далеко не всі знають про це. В науковій розвідці Г. Іванущенка «Підпілля ОУН—УПА на Сумщині: деталізація подій через призму документів спецслужб», яка представлена в збірнику, доведено на основі документальної бази існування мінімум чотирьох окружних проводів ОУН: Сумського, Роменського, Глухівського й Конотопського, які, своєю чергою були розгалужені на районові проводи. У визвольній боротьбі брали участь сотні людей Сумщини.

Сьогодні в Івано-Франківську відбудеться презентація збірника статей "Діяльність підпілля ОУН на Сході України".

Книга видана у Дніпропетровську Східноукраїнським дослідницьким центром "Спадщина".

Автори статей розкривають історію діяльності ОУН-УПА в роки Другої світової війни на теренах Східної України. Надзвичайно велике зацікавлення викликають статті Дмитра Куделі "Дніпропетровці в УПА", Геннадія Іващенка "Підпілля ОУН-УПА на Сумщині: деталізація подій через призму документів спецслужб" та Юрія Щура "Нацистські репресії проти ОУН на Запоріжжі".

Голова Проводу ОУН (б), генеральний секретар Світового конгресу українців Стефан Романів дав ексклюзивне інтерв’ю газеті «Галичина», в якому розповів про себе, українську діаспору, націоналізм, зустріч з Віктором Януковичем та багато іншого.

— Пане Стефане, розкажіть трохи про себе. Як відомо, ваш батько походить із Західної України...

— Мої батьки приїхали до Aвстралії в 1949 році. Батько походить із Тернопільщини Зборівського району. Його в час війни примусово вивезли до Німеччини на працю. Там він познайомився з моєю мамою, німкенею за національністю. Я народився восени 1955 року. Батьки старалися передати мені християнські та національні цінності, любов до Бога, до України, до Aвстралії. Вони навчили, що треба не тільки жити в суспільстві, а й працювати для нього та будувати його. Я за фахом вчитель, але вже понад 20 років не вчителюю, бо займаюся іншою працею.

Цими вихідними у Києві відбувся XVIII Великий збір українських націоналістів. Український політичний і громадський діяч, останній Президент УНР в екзилі, Голова ОУН з 1979 року, Голова Правління Фундації ім. О. Ольжича, співорганізатор та віце-президент СКВУ, визначний публіцист, блискучий оратор і полеміст, наш земляк, родом із Русова Снятинського району, Микола Плав’юк вкотре обраний головою ОУН та новоствореного Проводу українського націоналістичного руху.

Організація Українських націоналістів постала в 1929 році. У 1938-1939 роках ОУН доклала найбільше зусиль для проголошення державності Карпатської України. З початком німецько-більшовицької війни в Україні діяли похідні групи ОУН. З їх праці постала Українська Національна Рада, український передпарламент; засновувалися газети, що закликали до боротьби з нацизмом і більшовизмом; практично на всіх українських землях відроджувалося державне життя. Під час війни ОУН зазнала масових розстрілів та арештів, що спонукало націоналістів взятися за зброю і в лавах Української Повстанської Армії боротися за визволення Батьківщини.

Сьогодні ОУН зареєстрована як громадська організація. Вона видає газету "Українське Слово", часопис "Розбудова держави" та бюлетень "Сурма".

Свято встановлене Організацією Українських Націоналістів ще у 1940 році на вшанування героїв, які своє життя присвятили визвольній боротьбі за Україну. День Героїв покликаний відродити в українців героїчний дух минулих поколінь. Сучасна історія додала до списку багато славних імен. Тільки в обласному центрі є 24 пам’ятних об’єкти.

Та, як показав моніторинг, який здійснили свободівці, більшість пам’яток перебувають у занедбаному стані.

Свято встановлене Організацією Українських Націоналістів ще у 1940 році на вшанування героїв, які своє життя присвятили визвольній боротьбі за Україну. День Героїв покликаний відродити в українців героїчний дух минулих поколінь. Сучасна історія додала до списку багато славних імен. Тільки в обласному центрі є 24 пам’ятних об’єкти.

Та, як показав моніторинг, який здійснили свободівці, більшість пам’яток перебувають у занедбаному стані.

Свято встановлене Організацією Українських Націоналістів ще у 1940 році на вшанування героїв, які своє життя присвятили визвольній боротьбі за Україну. День Героїв покликаний відродити в українців героїчний дух минулих поколінь. Сучасна історія додала до списку багато славних імен. Тільки в обласному центрі є 24 пам’ятних об’єкти.

Та, як показав моніторинг, який здійснили свободівці, більшість пам’яток перебувають у занедбаному стані.

Свято встановлене Організацією Українських Націоналістів ще у 1940 році на вшанування героїв, які своє життя присвятили визвольній боротьбі за Україну. День Героїв покликаний відродити в українців героїчний дух минулих поколінь. Сучасна історія додала до списку багато славних імен. Тільки в обласному центрі є 24 пам’ятних об’єкти.

Та, як показав моніторинг, який здійснили свободівці, більшість пам’яток перебувають у занедбаному стані.

Голова обласної державної адміністрації Михайло Вишиванюк зустрівся з настоятелем української автокефальної церкви святої Покрови з міста Чікаго (США) о.Іваном Боярчуком, родом з Радехівського району Львівщини. Мова йшла про Владику Петра Колісника, очільника Спілки Визволення України під псевдо «Дніпро», та його унікальну спадщину реліквій, старожитностей, розпоряджатися якою Владика доручив о. Івану з тим, аби її побачили в Україні.

За словами о.Івана Боярчука, у колекції Владики Петра Колісника - чимало іменних подарунків від провідника ОУН Степана Бандери.

Більше десятиріччя досліджує життєвий шлях та творчий доробок ідеолога ОУН, автора “Декалогу українського націоналіста” Степана Ленкавського  кандидат історичних наук, голова обласної організації ВО “Свобода” Олександр Сич. Робота над третім томом, презентованим в народному домі "Просвіта", тривала понад 7 років.

Третя книга-збірник «Український націоналізм» в основному присвячений одній з важливих ділянок діяльності Степана Ленкавського в еміграції — міжнародній політиці. Проте до книги увійшли також його праці з інших галузей, які віднайшов Олександр Сич у закордонних архівах Німеччини та США.

Презентація зібрала представницьку аудиторію людей, не байдужих до історії своєї країни та її героїв, науковців. Кандидат історичних наук, дослідник історії національно-визвольних рухів у Галичині доцент Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника Микола Вітенко та кандидат історичних наук Сергій Адамович, зокрема, високо оцінили працю свого колеги.

Завершуються зйомки фільму  про видатного провідника ОУН «Сталеві строфи Марка Боєслава». Автором  і режисером фільму  є почесний член   спілки краєзнавців  Прикарпаття, головний редактор газети  «Вечірній Івано-Франківськ» Зіновій Бойчук. Шестисерійний   документальний фільм  «Сталеві строфи  Марка Боєслава» - про життєвий шлях  крайового провідника  пропаганди  ОУН, редактора  підпільних видань, публіциста  та поета  Михайла Дяченка ( псевдо Марко Боєслав).