Ігор Шумега: Чуття великої родини
Щойно минув 21 рік від заснування лерендарної політичної сили, якій судилося разом з українським народом відновити державну незалежність України, — Народного руху України. У вересневі дні 1989 року в Києві відбувся установчий з’їзд НРУ. На ньому були ухвалені декларація про створення НРУ, програма і статут організації, ухвалена відозва «До народу України», а також низка звернень. Їхні назви говорять самі за себе: «До всіх неукраїнців в Україні», «До українців, що проживають на території УРСР і обрали своєю рідною мовою російську», «Проти антисемітизму», «На підтримку прагнень кримськотатарського народу»... Однією з найактивніших структур НРУ була і є Івано-Франківська крайова організація. З її головою Ігорем Шумегою і веде розмову наш кореспондент.
— Це був час небувалого піднесення наших краян, національного пробудження українців. Саме завдяки галичанам Рух став таким потужним і реалізував прагнення українського народу до створення незалежної Української держави.
Івано-Франківський РУХ оприлюднив п’ятірку до міської ради (фото)
Очолює список до міськради, власне, лідер міського РУХу Ліліана Сімонович. Слідом йдуть Петро Строїч, журналіст Ірина (Макацарія) Дружук, Богдан Сохан та Олег Семків. Нагадаємо, Ліліана Сімонович планує балотуватися на посаду міського голови м. Івано-Фраківська.
Підсумок тижня від Ігоря Дебенка (Тиждень №25)
Першочергово хотілося б привітати всіх із Днем Конституції. Україна має давні традиції правочинства та конституціоналізму, які ведуться ще з Київської Русі, а Конституція Пилипа Орлика, незважаючи на те, що не набула реальної юридичної сили, по праву вважається першою сучасною Конституцією в традиційному розумінні цього слова. На жаль, в наш час Основний документ, незважаючи на певні прогалини, став заручником політичної кон’юктури й кожен суб’єкт правовідносин намагається його змінити таким чином, щоб, перерозподіливши сфери впливу, максимально задовільнити в першу чергу свої владні інтереси, шкода тільки, що при цьому кожен тягне ковдру на себе, і не задумується над можливою зміною своїх же владних повноважень. В принципі, немає конституцій добрих чи поганих – є Конституції, які або виконуються, або ні, що обумовлюється рівнем правосвідомості та правової культури, розвитком громадянського суспільства, політичної волею та відповідальність влади. В нашій країні зміна владного олімпу (саме зміна, а не оновлення ) проходить майже разом зі зміною пір року. Опозиція стає Президентом, Прем’єр-Міністр – опозицією, не говорячи вже про постійне переливання депутатів з коаліції в опозицію чи в інших напрямках. Тому розподіл владних повноважень мав би базуватися на системі противаг та взаємоконтролю. Діюча влада, збільшуючи собі повноваження, не задумується над тим, що колись може помінятися місцями з опозицією. А ВОНА (опозиція), ставши владою (колись, може), точно не стане зменшувати свої повноваження. І що тоді робити…Рятувальники беруться за пляжі
Перед початком купального сезону працівники міського управління з надзвичайних ситуацій виявили, що місця для масового відпочинку на берегах водойм в Івано-Франківську не облаштовані.
У вівторок, 11 травня, на оперативній нараді в міськвиконкомі начальник управління з питань надзвичайних ситуацій у місті Івано-Франківську Юрій Щочкін повідомив, що жоден із шести пляжів на берегах водойм у межах міста належним чином не облаштований. "Відповідно до вимог безпеки, передбачених відповідним розпорядженням голови Івано-Франківської облдержадміністрації, берег та дно річки мають бути піщаними, - сказав пан Щочкін.
Національний стиль Станіслава Шумеги
Життя відомого прикарпатського просвітянина, професора, який десять років завідував створеною з його ж ініціативи кафедрою дизайну інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, заслуженого вчителя України Станіслава Шумеги як починалося в 30-ті роки, так і досі триває під знаком українства.
Трирічним він розповів зі сцени свій перший вірш «Я маленький козак», за який постерунковий вивів дитинча на вулицю і наказав батькам не шкодити польській владі. З часів війни і після неї Станіслав Шумега пам’ятає вояків УПА, які часто приходили в їхнє лісове село на постій. І навіть був в упівців зв’язковим за совєтських часів. За коляди, вертепи його карали школа і дільничний. У Львівському лісотехнічному інституті з 180 випускників він серед лише трьох сміливців написав диплом українською мовою. Керівник дипломної роботи спочатку застеріг Станіслава: «То ж немає технічної літератури українською!», але все ж схвалив його вибір. Коли на захисті дипломного проекту голова комісії спитав С. Шумегу, які недоліки бачить у процесі навчання, то дипломант упевнено відповів: «Бракує технічної літератури українською мовою».
Сторінки:
