Рішення, прийняте минулого тижня суддями Конституційного Суду (далі — КС) за поданням 252 депутатів владної коаліції, виявилося більш ніж дискусійним і спричинило шквал критики як в Україні, так і за кордоном. У попередньому числі «Галичини» ми вже частково інформували про діаметрально протилежну за оцінками реакцію на цю подію від представників владного та опозиційних таборів в Україні. Сьогодні надамо слово політично незаангажованим українським і зарубіжним експертам.

Олексій Гарань, професор політології  Києво-Могилянської академії: «Я думаю, після рішення КС цілком можна говорити про узурпацію влади... І це свідчить про те, що в Україні навіть не починається, а завершується формування авторитарного режиму... Влада діє дуже цинічноѕ ігнорує все на світі: закон, мораль. Думаю, що рано чи пізно суспільство все-таки самоорганізується і висловиться з цього приводу».

Інформація про те, що в квітні наступного року уряд має намір ще раз на 50 відсотків підвищити ціну на газ для населення, а до завершення ще цього року прийняти закон, за яким передбачити поетапне підвищення пенсійного віку для жінок до 60 років, прозвучала, як грім серед ясного неба. Ні, звичайно, про існування таких вимог з боку Міжнародного валютного фонду, які він постійно нав'язував українському урядові, чули всі, але до останнього часу сподівались, що цього якось вдасться уникнути. А ще ж відіграли свою роль «колискові» від україн­ських політиків, які перебувають у перманентному стані підготовки до майбутніх виборів. Тож ми вирі­шили поцікавитись, як ставляться до таких новацій, які нині виглядають надзвичайно реальними, депута­ти різних фракцій Івано-Франківської обласної ради

Уряд М. Азарова з завидною наполегливістю «пробиває» якнайшвидше ухвалення Податкового кодексу України. Прагнучи заручитися підтримкою громадськості, насамперед підприємців та середнього і великого бізнесу, Міністерство фінансів України, яке є автором цього проекту, ініціювало широкі публічні обговорення 560-сторінкового документа у всіх без винятку містах, районах й областях держави. Круглий стіл з цього приводу у понеділок відбувся і в облдержадміністрації.

— Всі ми прекрасно розуміємо, що деякі політичні сили, прагнучи не допустити прийняття Податкового кодексу, написали до його проекту дуже багато своїх зауважень. і тому, щоби якомога краще обговорити нове податкове законодавство безпосередньо з людьми на місцях і дати їм можливість долучитися до його вдосконалення, Кабінет Міністрів вирішив провести такі широкі публічні дискусії з тим, щоб у кінцевому підсумку вже у вересні вийти на єдине зважене рішення і щоб кодекс у нинішньому році був обов’язково прийнятий, — зазначив відкриваючи круглий стіл заступник голови облдержадміністрації Р. Гусак.

Здавалося, про що ж можуть думати студенти під час пар: звісно, про навчання і лише про нього. Проте це не завжди так. Як писав Василь Симоненко: «Можна прострелити мозок, думки ж не вбить». Та попробуй-но викинути їх з голови, якщо вони набагато важливіші за монотонну лекцію навіть найулюбленішого та найцікавішого викладача. А в мудрих голівках студентів рояться різноманітні думки — від основних законів квантової механіки до хитрощів моделювання паперових літачків. Мені стало цікаво: а все-таки про що вони мислять та мріють під час лекцій? Отож запрошую у мандрівку заплутаними, серйозними та не дуже студентськими думками.

Щоразу після відвідування Криму я привозив із собою незабутні спогади, а інколи — несподіванки. Під час однієї з поїздок я навіть знайшов чавунне гарматне ядро з ХIV ст., яке «чекало» мене декілька століть біля Генуезької фортеці в м. Судаку.

Але в Криму мене цікавило й інше. Наприклад, багато росіян, які проживають на півострові, вважають, що ця територія є однозначно російською. Мені хотілось самому розібратись у деталях цього питання. Про депортацію кримських татар у 40-х роках минулого століття говорилось багато. Я хотів довідатись про це з перших вуст, тобто зустрітись як з депортованими, так і з тими, хто жив з ними поруч у до- та післявоєнні роки. І мені це вдалося.А тепер усе за порядком.

Історія півострова складна, а часом і дуже сумна. Тут майже дві тисячі років жили греки. Потім сюди прийшли генуезці, які й збудували величну фортецю в Судаку. В середині ХIII ст. під проводом Батия в Крим прибули татари. Три названі народи ворогували між собою за право володіти півостровом. А вийшло так, що 1476 р. турецький султан підкорив його собі.