Тиждень тому у себе вдома в Баварії (ФРН) помер старший син останнього цісаря Австро-Угорщини, голова австрійського імператорського дому, донедавна активний політик-європеєць і прихильник незалежности України Отто Франц Йосиф фон Габсбург. У листопаді йому б виповнилося 99. «Він просто мирно заснув вранці у понеділок», — повідомила Агенції новин DPA прес-секретар Єва Демерле.

Як глава дому Габсбуррів він успадкував титул імператора Австрії, короля Угорщини. Згідно з цим титулом Отто фон Габсбурга треба було б вважати і королем Галичини та герцогом Буковини. Але як спадковий кронпринц він так ніколи і не зійшов на імператорський престол. Зате все життя присвятив ідеї об’єднаної Європи. Отто фон Габсбург був своєрідним живим ланцюжком від старої Австро-Угорської імперії до нової об’єднаної Європи, справжнім втіленням громадянина континенту, в той же час певною мірою пов‘язаним і з Україною. В передвоєнний час він, зовсім не поділяючи ідеологію нацизму, намагався перешкодити аншлюсу Австрії до Німецького райху.

Траурні урочистості за найстаршим сином останнього правлячого імператора Австро-Угорщинини Карла фон Габсбурга доктором Отто фон Габсбургом відбуватимуться в Німеччині, Австрії та Угорщині до 17 липня 2011 року.

З вівторка, 5 липня, до суботи, 9 липня, труна доктора Отто фон Габсбурга буде встановлена у церкві св. Ульріха у Пьокінгу, Німеччина. Тут триватиме постійний молебень за померлого. Церква буде відчинена також і вночі. Цього ж дня о 14:00 розпочнеться реквієм у церкві св. Пія (Пьокінг), який правитиме Його Світлість Єпископ Доктор Конрад Здарса.

У Пшеничниках Тисменицького району тривають розкопки досі невідомого поховання, куди скидали закатованих жертв сталінських репресій. За дев’ять останніх днів тут виявлено черепи і кістки 50 осіб, багато з них дітей. Нагадаємо, торік у Пшеничниках вже знайшли останки 200 закатованих.

14 квітня 2011 року відбулася зустріч заступника голови облдержадміністрації Романа Іваницького з керівником Австрійської громадської організації «Чорний Хрест» Отто Яусом, полковником Ервіном Фітцем та помічником почесного консула Австрії в Західній Україні Галиною Велідовою за участі фахівців облдержадміністрації, науковців. Учасники обговорили питання щодо сприяння австрійській стороні в питаннях утримання в належному стані місць поховань австрійських вояків часів Першої світової війни на території області.

Це сталося перед Благовіщенням. Робітник Єзупільської кущової лікарні (Тисменицький район) Богдан Овчар займався благоустроєм території — підсипав клумби. Обійшов усе навколо в пошуках доброї землі і на схилі, біля гаражів, натрапив на добрий чорнозем. Набрав одну тачку, другу... Раптом лопата вперлася у щось тверде. З-під землі з’явилася кістка, потім ще одна і ще. Чоловік покликав хірурга. Той одразу визначив, що це людський кістяк. Викопали практично всі його фрагменти за винятком черепа.

      Згідно рішення виконавчого комітету від 20.07.10 № 406 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету від 18.07.2006 р. №228 «Про тарифи на ритуальні послуги, пов’язані з похованням» змінено складові в тарифі на ритуальні послуги.
     

Приблизно так “заспокоїли” мешканців Тужилова та і, зрештою, усього Прикарпаття. Наприкінці минулого тижня в обласних ЗМІ з’явилося тривожне повідомлення: у Тужилові річка Чечва стрімко наближається до місця поховання померлих від холери1914 року. Цю інформацію спростувала Калуська районна санітарно-епідеміологічна станція.

— Наразі річка Чечва не підтоплювала ніякі поховання. У Тужилові вона дещо наблизилася до столітнього поховання, але наразі протікає за 40 метрів від нього. Проте, найімовірніше, похоронені там жертви не холери, а тифу. Цю інформацію поки що уточнюють. Відстань від річки до поховання поки — у безпечних нормах. Тим більше, що зараз ужиті всі заходи для запобігання наближення річки до місця поховання, — зазначила у коментарі “Вікнам” заступник головного лікаря Калуської районної санітарно-епідеміологічної станції Оксана Ананєвич.

Недавно у Греноблі (Франція) на 81-му році померла визначний педагог, культурно-громадська діячка Галина Хоткевич — донька Гната Хоткевича. Життя цієї непересічної людини, яке перетиналося і з нашим краєм, варте того, щоб  розповісти про неї широкому читацькому колу «Галичини».

Дитинство Галини Хоткевич було затьмарене арештом батька, якого за абсурдним звинуваченням у шпигунстві 8 жовтня 1938 року розстріляли в підвалах тюрми НКВД в Харкові. Відтоді для малої Галини, як і для її родини, почалися тяжкі випробування: тавро «ворогів народу», цькування, голод, побутова невлаштованість. Волею долі Галина опинилась у Франції, де їй довелося вживатись у місцевий побут і вивчати французьку мову. Але вона ніколи не забувала Україну, створювала українські осередки, підтримувала зв’язки з рідним краєм. 

Після набуття Україною незалежності, в серпні 1993 року Галина Хоткевич була учасницею Першого світового конгресу гуцулів. Згодом вона ще декілька разів відвідувала Гуцульщину, гостювала в Арсеничів в Івано-Франківську та в Криворівні та Красноїллі, де жив і творив її славний батько. 1997 року виступала в Харкові, Києві, Львові, Рівному на урочистостях з нагоди 120-річчя від дня народження Г. Хоткевича.

Прикарпаття прощається з ректором Івано-Франківського національного медичного університету, академіком АМН України, заслуженим працівником вищої школи України, лауреатом Державної премії, професором Євгеном Михайловичем Нейком. Для багатьох лікарів він був Вчителем з великої букви, які вдячні йому за уроки медицини, людяності, доброти, лікарської етики.

Випускник Станіславського медичного інституту, Євген Нейко пройшов шлях від аспіранта до професора, завідувача кафедри, доцента, проректора і впродовж 23-х років очолював медичний навчальний заклад Прикарпаття. Керівники області та міста — голови обласних держадміністрації і ради Михайло Вишиванюк та Ігор Олійник, міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус висловили глибокий сум з приводу смерті відомого вченого, засновника прикарпатської терапевтичної школи, громадського діяча.

      Поховають Євгена Нейка на кладовищі у меморіальному комплексі Дем’янів Лаз. Похорон відбудеться 26 травня. Прощальна скорботна хода розпочнеться о 12.00 біля центрального корпусу Медичного університету на вул. Галицькій.
      У зв’язку з цим буде обмежено рух транспорту на площі Ринок та вулиці Галицькій.
      Приносимо вибачення за незручності.
      Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради

80-річна Галина Хоткевич, наймолодша донька українського письменника, музиканта й громадсько-політичного діяча Гната Хоткевича, померла у місті Гренобль у Франції минулої п’ятниці. Згідно із заповітом її прах буде змішаний із землею рідної садиби в селищі Високий під Харковом, а частка – із землею могили її матері – Платоніди Хоткевич, яка похована в Івано-Франківську.

На початку 90-х років через майже 50 років вимушеної еміграції Галина Хоткевич вперше приїхала до України. І за цей час щороку бувала не тільки в Харкові, де народилася, а також і в Києві, і на Галичині. За її ініціативою колишній будинок Гната Хоткевича, конфіскований у 1938 році, був повернутий під музей імені видатного діяча, започатковано Міжнародний конкурс виконавців на українських музичних народних інструментах у Харкові, також було засновано Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича. Галина Хоткевич також започаткувала видання творів свого батька, які були заборонені за радянських часів.

Похоронний бізнес у світі належить до найстабільніших і найприбутковіших. Однак комунальне підприємство "Спецкомбінат КПО", яке виконує в Івано-Франківську функції похоронної служби і донедавна було фактичним монополістом з надання ритуальних послуг, залишається дотаційним і в умовах ринкових відносин стрімко втрачає клієнтів. Чому комунальники програють конкурентну боротьбу з приватним похоронним бізнесом? Чому так дорого стало вмирати?

Керівник комунальної похоронної служби Івано-Франківська Степан Савчук вважає, що більшість приватних фірм у місті надають ритуальні послуги незаконно.