У Києві живе унікальна людина — шведський священик Максим Маурітссен, якому невдовзі виповниться 84 роки: у нього вісім вищих освіт, не рахуючи богословських, він вільно володіє десятьма європейськими мовами і дає собі раду з іще 40 мовами, професійно грає на фортепіано та органі. Він носить комірець католицького священика — колоратку, але служби вже не відправляє — на пенсії. Хоча пенсіонером його не назвеш.

В Україні отець Максим Маурітссен живе вже 16 років. У його шведському паспорті стоїть довготермінова українська віза. Раніше при в’їзді до України, коли треба було заповнювати анкету, він на запитання «Як довго ви хочете перебувати в Україні?» завжди відповідав: «До смерті і після смерті». Свого рішення і досі не змінив.

Спочатку отець Максим читав лекції в Києво-Могилянській академії, допомагав видавати в Україні переклади релігійної літератури. Тепер готує книги, шукає спонсорів для видання перекладів  та інвесторів для української економіки (за однією з освіт він економіст), організовує гуманітарну допомогу для України і поїздки українських дітей із малозабезпечених родин за кордон. 

Владика Микола Сімкайло, єпископ Коломийсько-Чернівецької єпархії зустрівся з референтом для Збройних Сил України від УГКЦ отцем Любомиром Яворським, який розповів про напрацювання відділу в справах душпастирства силових структур України при Патріаршій адміністрації у Києві.

У зустрічі, яка відбулася в адміністративному приміщенні Коломийсько-Чернівецької єпархії, взяв участь начальник Коломийського гарнізону підполковник Роман Басараб, який відзначив позитивний результат такої співпраці, зокрема минулорічну прощу до відпустового місця у Зарваниці.

У вівторок у Коломийській виправній колонії № 41 відбулася неординарна подія. На запрошення керівництва установи до цього закладу завітали правлячий архієрей Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ кир Миколай Сімкайло та численне духовенство єпархії. Священики єпархії постійно відвідують ув’язнених з різноманітними місіями, правда, вчора вперше в Україні духовенство прийшло сюди, щоб зустрітися з ув’язненими на спортивній арені.

На початку зустрічі єпископ Миколай відслужив молебень до Христа Чоловіколюбця. У своєму слові владика наголосив, що Христос однаково любить усіх — і праведників, і грішних, але особливо терпить і страждає разом з тими, хто внаслідок тих чи інших подій у своєму житті перебуває в скрутних обставинах.

Священик з села Грамітного Верховинського району о. Семен Перва за 55 літ прожив нелегке бурхливе на події життя. З них — 20 років священичого служіння. Найбільшим гріхом, який ламає долю людини, священик вважає гордість і незнання законів всесвіту.

Вся суть отця Семена Перви — це незвідані навіть ним самим глибини дивини духовної. А прийшла і поклонилася його серцю ця дивина з багатолітніх пошуків себе, свого місця на землі, з боріння з паралічем тіла, неодноразового падіння у безпам’ятство клінічної смерті, з терпіння болю фізичного, морального, душевного...

Починав самостійне життя з навчання у Рогатинському технікумі, згодом закінчив історичний факультет Чернівецького університету, філологічний — Кам’янець-Подільського педінституту. П’ять років читав лекції з теології у Чернівецькому університеті та в Коломийському теологічному училищі. Досконало володіє англійською, німецькою і французькою мовами. Служив благочинним у Чернігівській, Київській єпархіях.