Жнива на Прикарпатті ще тривають, але в господарствах Городенківщини, Коломийщини вже готують поля під сівбу озимих культур. Як повідомив заступник голови облдержадміністрації Василь Брус, в ОДА сподіваються, що цього року площа озимини зросте як мінімум до 58 тисяч гектарів, причому половину її господарі засіють озимою пшеницею — найбільш «хлібною» культурою з усього діапазону зернових. Але, за його словами, в органах влади не лише всіляко сприятимуть розширенню посівних площ, а й вимагатимуть, аби хлібороби заробляли у ррунт лише добірне насіння — як не елітне, то першої репродукції.

— Добротне насіння — головна запорука високих урожаїв, — розповідає начальник Хмельницького регіонального відділу ДП «Державний резервний насіннєвий фонд» Рости¬слав ТРОЯН.

Прикарпатські хлібороби завершили збирати озимі ріпак, пшеницю, ячмінь, а також ярі злакові культури. Вони впорали 78 тисяч гектарів і намолотили близько 320 тис. тонн зерна, що на 110 тис. більше, ніж торік. Нині ж відразу в усіх районах взялися за ярий ріпак та пізні зернові — гречку, сою й кукурудзу на зерно. Затим настане черга й соняшнику, збиранням якого закінчать жнива. Тож загалом, як очікують в ОДА, валовий збір зернових сягне рекордних показників — 450—460 тис. т, тоді як 2010-го зібрали всього 346 тисяч.

Для запобігання правопорушенням і злочинам у сфері агропромислового комплексу щорічно у період жнив міліція проводить оперативно-профілактичні заходи під умовною назвою «Урожай». Як засвідчує практика минулих років, саме в період збирання урожаю у декого з громадян виникає бажання збагатитися за рахунок чиєїсь клопіткої праці.

Так, вже від початку жнив правоохоронні органи задокументували ряд злочинів, пов’язаних з крадіжками зерна цьогорічного урожаю. До прикладу, у Тисменицькому районі із заявою про викрадення понад 100 кілограмів пшениці звернувся директор агрофірми, розташованої на території району.

Міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк заявив, що відомство підвищило прогноз врожаю гречки на 61-65%, або на 140-150 тис. т до 370-380 тис. т в 2011 році.

"Ми прогнозуємо зібрати гречки 370-380 тис. т", - повідомив Присяжнюк. При цьому він зазначив, що внутрішнє споживання гречаної крупи (в зерні) в Україні становить 160-180 тис. т на рік.

Станом на 9 серпня аграрії почали збір гречки, зокрема намолочено 4,1 тис. т з площі 4 тис. га, що становить 1% від прогнозованої до збору площі. 

Про жнива, забезпечення продовольчої безпеки-формування регіональних ресурсів - доповідав на засіданні колегії, 8 серпня, заступник голови облдержадміністрації Василь Брус. За його словами, ранні зернові в області уже зібрано з 50,6 тис.га, або 57,1% від прогнозу; намолочено 182,4 тис. тонн зерна при середній врожайності 35,4 ц з га. Водночас скошено 15 тис. га ріпаку, намолочено 31,4 тис. тонн зерна при середній врожайності 20,9 ц з га.

Днями заступник голови облдержадміністрації Василь Бруспровів чергову робочу нараду щодо завершення в області жнив, роз’яснення цілей проведення земельної реформи та підготовку до осінньо-польових робіт.

«Наша проблема ніби з неба з’явиласяѕ 21 травня цього року над нашими нивами почав кружляти літак-«кукурудзник». Ми ще дивувалися, бо років з двадцять цих літаків уже не бачили. Нам переповіли, що літак чимось посипав наші угіддя. А коли у понеділок навідалися в поле, то вжахнулися, бо всі рослини на угіддях пожовкли. Виявляється, що то якийсь бізнесмен помилково не ті землі покропив...», — пишуть у листі до «Галичини» жителі селища Войнилова на Калущині (така ж проблема і в селі Довпотові) і бідкаються, яким чином цей, так би мовити, «потравник» восени «за результатами середніх зібраних у районі врожаїв» відшкодує їм збитки, якщо актів комісії люди в очі й досі не бачили? Войнилівці мають також й іншу причину для хвилювання — навесні селянам пропонували віддати свої паї в оренду, але всі відмовилися. Додала настороженості також інтернет-інформація за жовтень минулого року про виявлення інспекцією Держкомзему на Рівненщині 50 га самовільно захопленої землі ТОВ «ВВ-Агро»...

Уся посівна площа під урожай нинішнього року займає в області понад 322 тисячі гектарів. Це на тисячу гектарів більше, ніж торік.

Валовий збір зернових і зернобобових культур прогнозується на рівні 380 тисяч тонн, що на 10 відсотків перевищить минулорічний показник.

На цей час проводиться підготовка до жнив техніки та обладнання, зерноскладів, накопичення паливно-мастильних матеріалів, яких потрібно майже 8 тисяч тонн. Середнє навантаження на комбайн складає в області 141 гектар, що в межах норми.

Прикарпатські аграрії щойно завершили збирання цукрових буряків. Однак цю справу в агроформуваннях здійснили вже за новою технологією. Аби не перевантажувати бурякоприймальний пункт Городенківської цукроварні, яка недавно відновила свою роботу, з самого початку кампанії сировину складали в кагати уздовж доріг на полях. А тепер поступово звозять на завод згідно з певним графіком.

Через те, по суті, нині ще й не відомо остаточно, скільки саме солодких коренів виростили хлібороби області на 3 500-гектарній плантації — 60 чи й 80 тисяч тонн, як очікують. Але, за попередніми підрахунками, урожайність цукрових буряків на порядок вища, ніж була торік-позаторік. Головне ж, що працює цукроварня, бо це означає, що навесні господарники посіють уже значно більше буряків і буряківництво в області переживе своє друге народження.

Доволі жвавою була торгівля на першому ярмарку «Золотої осені-2010», що, як анонсувала «Галичина», відбувся минулої суботи в Івано-Франківську. На ньому, а торги тривали у п’яти мікрорайонах обласного центру, спостерігалося як розмаїття різних видів сільськогосподарської продукції, так і велелюддя покупців.

Ціни ж на дари полів, ферм і навіть ставків, як обіцяли організатори, були дещо нижчими, ніж зазвичай вони є в маркетах і на продуктових ринках міста. Скажімо, за словами очевидців, курячі яйця продавали по 63-65 копійок, тоді як у крамницях вони коштують по 85–90. Вартість свіжої риби коливалася від 12 грн./кг (товстолобик) до 22 (карп).

З початку вересня картопля подорожчала до п’яти гривень за кілограм, тобто її вартість зросла вдвоє порівняно з липнем-серпнем. Наразі ціни на неї утримуються на цьому рівні. Але то доволі хистка рівновага. Бо всі знають, що в Києві, як передають різні телеканали, кілограм «другого хліба» коштує й дев’ять гривень. І ще свіжі в пам’яті деякі безапеляційні заяви українських політиків від агробізнесу про неврожай картоплі та її ймовірний дефіцит.

Нагадаємо, що ціни на «другий хліб» в Україні різко зросли, починаючи від столиці, після того, як наприкінці серпня асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» опублікувала свої прогнози щодо зменшення врожаю картоплі на третину від очікуваного через несприятливі погодні умови. Експерти асоціації навіть «передбачили» тоді подорожчання «другого хліба» на 50 відсотків уже до кінця нинішнього року.

У цьому році через несприятливі погодні умови збір картоплі знизився на 30% і складе приблизно 14 млн тонн, повідомляють в асоціації Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).

Так, експерти прогнозують 50% подорожчання картоплі до кінця 2010 року.

Як повідомляється, ціна на картоплю в лютому-квітні місяцях буде залежати від холодної зими.

Згідно з даними Держкомстату, з початку року в Україні зафіксовано інфляцію на рівні 3,1%, а порівняно з аналогічним періодом 2009 року - 6,8%.

На думку експертів, інфляція в 2010 році перевищить 10% прогнозований рівень і досягне 13-15%.

Закінчуючи один комплекс сільгоспробіт — жнива, — аграрії розпочинають наступний — осінню посівну. Власне, до кінця серпня, як ми вже повідомляли, їм належить завершити сівбу озимого ріпаку на 12 з гаком тисячах гектарів. і вже з перших днів вересня вони мають розпочати закладати добротну основу під урожай хліба 2011-го. І тут важливо не помилитись у виборі головної складової кампанії – насіннєвого матеріалу. Тим часом, як показує загальна практика, це найвразливіше місце в технологіях, якими зазвичай послуговуються прикарпатські рільники…

— І наука довела, і практика передових господарств засвідчує, що посів насінням високих посівних кондицій та репродукцій дає 25—30-відсоткову прибавку до врожаю, — розповідає начальник Івано-Франківської обласної державної насіннєвої інспекції головний державний інспектор з насінництва області кандидат сільськогосподарських наук Михайло ОБОДЯНСЬКИЙ.

Жнива на Прикарпатті — в розпалі. А збирання ранніх зернових уже й на завершенні. Аграрії впорали понад 80 відсотків їхніх площ. Ще день-два і за сприятливої погоди вони зберуть основні хлібні культури. Нині за координації аграрного блоку ОДА комбайни господарств, які вже зібрали ранні зернові, працюють на полях тих сільгосппідприємств, де ще є що косити й молотити. Така солідарність викликана однією причиною: поки не задощило, варто поквапитись. Тим часом свіжий прикарпатський коровай важить уже більше 190 тисяч тонн. Правда, середня врожайність цього року дещо нижча, ніж була торік, — майже 27 ц/га проти торішніх 31 центнера. І це, як прогнозують спеціалісти, призведе до зменшення порівняно з 2009-м валового збору зерна. Втім, несприятливі кліматичні умови цього літа зле позначилися й на якості цієї продукції.

Зерно, як кажуть у народі, стекло, — коментує особливості нинішніх жнив виконувач обов’язків начальника головного управління агропромислового розвитку облдерж­адміністрації Іван АНДРІЇШИН. — Адже в період його молочно-воскової стиглості йшли дощі, а потім різко настали вельми спекотні дні.

За оперативною інформацією, станом на 12 серпня, в агрогосподарствах Івано-Франківщини зібрано і обмолочено 67 493 тонни ранніх зернових і зернобобових культур, що складає 77,5% при урожайності 26,5%. Пшениці озимої і ярої обмолочено 41817 тонн, або 80,7% (урожайність -27,5% з гектара). Ячменю озимого і ярого обмолочено 21 741 тонн, або 88,7%; жита - 2269 тонн, або 62,7%; вівса -1445 тонн, або 21,3%.

Як зазначив заступник голови обласної державної адміністрації Василь Брус, «цьоголітні жнива проходять у надзвичайно складних кліматичних умовах, з проливними дощами і неймовірною спекою. Опадів випало 200% від норми. Зернові приростають бур’янами. Створено обласний штаб, який щодня проводить моніторинг стану справ, опікується перебазуванням техніки, формує регіональні ресурси зерна, виконує завдання по заготівлі зерна до державного аграрного фонду».

За словами Василя Бруса, прогнозується валовий збір ранніх зернових 345 тисяч тонн.

У Городенківському районі, який фактично є житницею області, було засіяно майже третину всього зернового клину —  19,2 тисячі гектарів. До жнивного фінішу наближує належна готовність матеріально-технічної бази в таких потужних СПП, як приватно-фермерське господарство «Поточище», приватна агрофірма «Вільхівці», сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Т. Шевченка, дочірнє підприємство «Обрій», дочірнє підприємство «Перспектив» об’єднання «Миронівський хлібопродукт», фермерське господарство «Геліос».

Задіяно було майже 200 комбайнів, більшість з яких — високотехнологічні. Середня врожайність по району — трохи більше 30 центнерів з гектара, а в деяких господарствах — й понад 40 центнерів добірного збіжжя. Валове виробництво зернових також матиме непогані показники.

Під час цьогорічних жнив в області ранні зернові і зернобобові культури потрібно зібрати з 87047 га, в т.ч. у сільськогосподарських формуваннях – з 44 229 га. За оперативними даними, уже зібрано врожай зернових на 338 395 га, в т. ч. в агропідприємствах - на 12 987 га, що складає відповідно 44,1% і 29,4%. Намолочено 108 248 тонн зерна, в тому числі 34 984 тонн -сільськогосподарськими підприємствами.

Загальна урожайність зернових в області - 28,2 ц з га. Зокрема, озимової пшениці зібрано на площі 23 141 га із загальної площі 51 816 га. Середня врожайність озимої пшениці -28 ц з га.

Під урожай 2010 року вся посівна площа прогнозується на рівні 320,7 тис. га, з них озимі зернові культури посіяно на площі 53,2 тис. га, що відповідно на 0,9 тис. га або на 1,7 % більше, ніж у 2008 році. Посіви озимих зернових культур проходять перезимівлю в доброму і задовільному стані на 95,0 % площ, озимого ріпака – на 90,0 %. До пересіву прогнозується 5 % озимих зернових і 10 % озимого ріпака. Про це йдеться в розпорядженні голови ОДА Миколи Палійчука від 15.03.2010р. № 137.

Крім того, на 2,3 % розширено цього року площі посіву озимої пшениці, які складають 46,4 тис. га. Сільгосппідприємствами посіяно 16,1 тис. га озимого ріпака.

Ярі культури прогнозується посіяти на площі 181 тис. га, що на рівні минулого року. До посівної кампанії буде залучено 7100 тракторів, 2550 культиваторів і 1150 сівалок, що дозволить провести посівну кампанію в повному обсязі та у стислі агротехнічні строки.

Усіма  сільськогосподарськими  товаровиробниками  області  станом  на 1 жовтня 2009р. намолочено 354,7 тис.т зерна у початково оприбуткованій  вазі (включаючи кукурудзу), що на 17% більше, ніж на відповідну дату торік. Із 1 га зібраної площі отримано по 31,7 ц зерна проти 30,5 ц у минулому році. Кукурудзи на зерно отримано 73,5 тис.т, що на 43% більше, ніж на 1 жовтня 2008р. Це викликано швидшими темпами збирання цієї культури, ніж у минулому році та вищою врожайністю.