Без Бога — ні до порога. Правоохоронці заклали капсулу з посланням майбутнім поколінням під будівництво каплиці на честь Святого Великомученика Георгія Побідоносця.

Божий храм постане навпроти адміністративних приміщень УМВС та УСБУ в обласному центрі. Про цю мрію начальник УМВС в області генерал-майор міліції Василь Варцаба повідомив кілька місяців тому на прес-конференції.

«Ми давно запланували зведення каплиці, яка б стала духовним місцем для працівників міліції. Назвали храм в честь Георгія Побідоносця, бо він був не тільки хоробрим воїном у війську римського імператора, але не зрікся своєї віри у Христа аж до страти. Його шляхетні вчинки для всіх християн є прикладом і символом людської стійкості та непохитності у проведенні боротьби зі злом. У працівників міліції така ж місія – протидіяти злу, відстоювати справедливість і допомагати тим, хто потрапив у біду чи прикру ситуацію. Переконаний, що цей Божий храм стане святим місцем, де кожен з працівників міліції матиме можливість звірити свої вчинки і устремління, отримати натхнення на добрі справи для блага людей», — зауважив під час церемонії освячення будівництва генерал Василь Варцаба.

З Божою допомогою та стараннями працівників міліції в Івано-Франківську невдовзі розпочнеться зведення каплиці на честь і на ім’я Святого Великомученика Георгія Побідоносця. Божий храм постане навпроти адміністративних приміщень УМВС та УСБУ в Івано-Франківській області. В урочистій обстановці за присутності особового складу обласного управління внутрішніх справ священнослужителі освятили місце зведення каплиці, а начальник УМВС в області генерал-майор міліції Василь Варцаба заклав капсулу з посланням майбутнім поколінням і перші цеглини на фундамент релігійної споруди.

Єпархіальна молодіжна проща Долинського району до Чудотворної ікони Матері Божої в селі Гошів відбулася з ініціативи ігумена Гошівського монастиря Чину св. Василія Великого (ЧСВВ) о. Дам’яна Кастрана за підтримки районної державної адміністрації та районної ради, благословення Правлячого Архієрея Івано-Франківської єпархії УГКЦ Кир Володимира (Війтишина).

На прощу до 20-ї річниці незалежності України і 20-ї річниці виходу з підпілля УГКЦ з Долини вирушила колона прочан, які прибули практично з усіх населених пунктів Долинського району, і з молитвою та піснями прямувала до святині на Ясній Горі.

Для внесення до списку ЮНЕСКО відібрали вісім українських дерев'яних церков. Чотири представляють Львівщину, дві - Івано-Франківщину і дві - Закарпаття.

Про це повідомив провідний науковий фахівець інституту Укрзахідпроектреставрація (Львів) Василь Слободян.

Говорячи про вимоги ЮНЕСКО, експерт зазначив, що насамперед це - ідентичність і інтегральність церковної споруди.

У Яремче урочисто відзначили 100-літній ювілей храму Успіння Пресвятої Богородиці.

Дерев’яні хрещаті церкви — візитна картка Гуцульщини.

У шематизмі Станіславської єпархії за 1912 рік записано, що церква в Яремче збудована і посвячена в 1911 році, число греко-католиків – 687. Церква зведена за сприяння пароха села Дори, радника єпископської консисторії отця Григорія Громадки. Будову вели майстри з Космача. Дерево з громадського лісу возили волами місцеві жителі. Невеликий за розмірами дерев’яний однокупольний храм увінчує широкий пагорб і чітким силуетом вимальовується на тлі гір.

В Івано-Франківську збудували церкву без цвяхів.

Схожі храми збереглись тепер хіба лиш у музеях під відкритим небом. Для того, щоб спорудити церкву в обласному центрі Прикарпаття, будівничі використовували лише природний матеріал: річкове каміння, сиру нафту, смерекове дерево і навіть лісовий мох.

Ідея відтворити давнину належить автокефальному священику отцю Василю Максимишину, який за першою, світською, освітою - інженер. Він оглядав, як збудовані старі храми, та допомагав спроектувати сучасний.

В різні часи і в різних державах існувало декілька типів стосунків між церквою і владою — від прямого протистояння до взаємопідтримки. В Україні на прикладі часів Великого князя Володимира існувала плідна і розумна співпраця цих двох об’єднуючих народ структур.

Що відбувається у нас в цій сфері сьогодні, чого хоче церква від держави і чого сподівається держава від церкви, взаємовпливи і шляхи їх врегулювання — такі питання винесли на обговорення організатори в Івано-Франківську круглого столу на тему "Церковно-державні відносини: сьогодення і бачення майбутнього".

26 травня 2011 р. в Національному заповіднику «Давній Галич» проведено V Міжнародну наукову конференцію «Україна - Ватикан: державно-церковні відносини в контексті досвіду об'єднаної Європи». Дана конференція започаткована на Прикарпатті вже стала традиційною. Впродовж часу її проведення (з 2008 р.) місцем зустрічей науковців був Галич, Івано-Франківськ та Рим.

Івано-Франківщина готується зустріти одне з найбільш шанованих християнських свят – Великдень. Прихожани святково прикрашають храми, впорядковують прилеглу територію. Та попри все це, рятувальники переконливо наголошують на забезпеченні пожежної безпеки в культових спорудах. Саме під час святкування Великодня  богослужіння пройдуть у понад тисячі храмах Івано-Франківщини, половина з яких є пам’ятками архітектури. Напередодні свят фахівці Державного пожежного нагляду Управління МНС в області провели рейдові перевірки протипожежного стану культових споруд та церковних храмів області. Зокрема, як показали результати перевірок заходи,  запропоновані в приписах органів ДПН, не виконуються в повному обсязі.

В Івано-Франківську євреї посварилися з краєзнавцями через намір виконкому встановити у сквері неподалік синагоги пам'ятну дошку першій у місті українській церкві.

Єврейська громада Івано-Франківська проти встановлення пам'ятної дошки першій українській церкві в обласному центрі. З відповідним листом головний рабин Прикарпаття Мойша-Лейб Колесник звернувся до мера Івано-Франківська Віктора Анушкевичуса. На обурення франківських євреїв миттєво відреагували краєзнавці та історики міста.

Сьогодні у Івано-Франківську за чудової ясної погоди відбулося традиційне освячення вербових гілочок, що у народі називають "шутками".

      У неділю 10 квітня в Івано-Франківську пройшла загальноміська екуменічна Хресна дорога за маршрутом: церква Христа Царя – вул. Незалежності – Вічевий майдан – вул. Галицька – Катедральний собор Святого Воскресіння. Хресна хода розпочалась архієрейською Літургією в храмі Христа Царя (Майзлі), її очолив правлячий єпископ Івано-Франківської єпархії УГКЦ владика Володимир Війтишин. Вулицями міста, незважаючи на несприятливі погодні умови, пройшли понад 15 тисяч осіб. Великий хрест, попереду колони почергово несли священики, семінаристи, монахи й монахині, освітяни, учні, студенти, військові, працівники правоохоронних органів, лікарі, «пластуни», керівництво міста та області, народні депутати України, депутати міської та обласної рад.

В Івано-Франківську оголошено конкурс на виконання проектних пропозицій символічного знаку на місці першої української церкви, зведеної ще в 1601-у році.

Таке рішення міськвиконком прийняв у зв’язку з підготовкою до відзначення 350-річчя заснування Івано-Франківська.

Коломийські оперативники цими днями, як мовиться, поставили крапку у злодійській епопеї двох юних зловмисників, які у своїх кримінальних витівках переступили межу не лише світських законів, а й посягнули на релігійні святині. Юнаки, як на сьогодні відомо, обгрунтовано підозрюються у причетності до скоєння чотирьох крадіжок з церков у райцентрі та селах району.

Справжнім архітектурним шедевром, прекрасним зразком сакральної дерев’яної архітектури Гуцульщини на колишніх теренах Австро-Угорської імперії була церква Успіння Пресвятої Богородиці, що у Жаб’ю-Слупійці.

У цій гуцульській святині молилися Богу, хрестили дітей, вінчали князів і княгинь. У ній бували Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський, Михайло Драгоманов, Михайло Коцюбинський, Гнат Хоткевич, Олександр Довженко та багато інших видатних українців.

Парафія святих Кирила і Методія у Крихівцях наразі не має свого храму. Богослужіння відбуваються у приміщенні монастиря Воплоченого Слова. Але вже 3 роки провадиться будівництво народним методом. Щоб заохотити людей до розбудови храму, настоятель парафії отець Йосафат Бойко запровадив нову акцію — «Подаруй горнятко сусідові». Стартує вона вже у переддень Різдва Христового.

Минулого року, розповідає настоятель парафії святих Кирила і Методія отець Йосафат Бойко, спільними зусиллями багатьох добрих людей у храмі вдалося забетонувати стелі, дещо поштукатурити і вставити трохи вікон. А головне — на церкву виставили куполи. Тепер духовний осередок Крихівців видно зусібіч — навіть із центральної частини Івано-Франківська. Та попереду — ще багато роботи.

По дорозі до вокзалу, неподалік «вічного вогню», стоїть малесенька церковця. Щодня у ній йдуть Служби Божі, на які збирається до 30 людей - це максимум, який сьогодні може вмістити ця однокімнатна дерев'яна споруда. Церква поки що така мала, що її легко не помітити. На її місці спільними зусиллями франківчан має вирости храм Святого пророка Іллі УГКЦ, який стане першою в Івано-Франківську церквою для дітей.

У селі Прутівка Снятинського району урочисто відзначили 100-літній ювілей церкви Введення у храм Пресвятої Діви Марії. Храм був зведений на початку минулого століття, завдяки щирій пожертві та надзвичайним зусиллям вірних і отця-пароха Ілларія Курп’яка.

З настанням незалежності України у Прутівці було зареєстровано дві громади – греко-католицьку та православну. З 1996 року, вперше у районі, вони почали відправляти богослужіння почергово та разом дбати про Божий храм. І саме завдяки спільним зусиллям обох громад три роки тому церкву було газифіковано, а у цьому році проведено зовнішній ремонт.

      Кожного року 10 листопада християни святкують празник Святої мучениці Параскевії. 14 листопада, парафія Святої великомучениці Параскевії в с. Опришівці святкувала свій храмовий празник та 20 – річницю від дня освячення церкви св. Параскевії в листопаді 1990 року владикою Софроном Дмитерком ЧСВВ.
     

Незважаючи на постійні звернення Головного управління МНС до  мешканців області щодо необхідності дотримання громадянами правил безпеки життєдіяльності, кількість трагічних випадків на Прикарпатті  і далі зростає. Щоб  привернути  увагу людей до даної проблеми, рятувальники  заручаються і  підтримкою Церкви.  Зважаючи на ситуацію, що склалася в області з пожежами, надзвичайними ситуаціями, травмуванням та загибеллю людей на них Головним управлінням МНС в області ініційовано прийняття разом з представниками релігійних конфесій області спільного Звернення до   мешканців Івано-Франківщини щодо дотримання громадянами правил безпеки життєдіяльності, особливо  в осінньо-зимовий пожежонебезпечний період.

Наприкінці минулого і на початку цього року на території Івано-Франківської та Чернівецької областей було скоєно низку зухвалих крадіжок з церков. З Божих храмів таємно зникали виключно предмети, які становлять велику історичну та художню цінність, - стародавні Євангелія. Звичайно, ці злочини викликали значний суспільний резонанс. В УМВС України в Івано-Франківській області було створено спеціальну оперативно-слідчу групу з найбільш досвідчених оперативників, слідчих та експертів-криміналістів. Попри це міліція разом з парафіями вживали додаткових заходів, спрямованих на недопущення нових злочинів цієї категорії з церков у сільській місцевості. Досить сказати, що щодоби поблизу релігійних споруд чергували до 50 працівників міліції.

А святкування 80-річчя побудови та 20-річчя повернення церкви Царя Христа продовжиться до неділі. Середа була днем дітей та молоді. У четвер молитимуться за Україну та родини, у п’ятницю — за хворих, у суботу — за померлих. Також у п’ятницю відбудеться конференція "Душпастирська діяльність отців-василіян".

У вівторок, в день другої пречистої, на вулиці Чорновола у Івано-Франківську було урочисто відкрито новозбудований Університетський храм Різдва Пресвятої Богородиці.

За 19 років незалежності Україна розгубила свої політичні та національно-патріотичні здобутки і помітно переходить під російський протекторат. Протистояти цій критичній ситуації практично вже нема кому, бо численні політичні партії об’єдналися не навколо української національної ідеї, а навколо своїх лідерів. І найгірше те, що не маємо своєї єдиної національної помісної Церкви.

Під національною Церквою треба розуміти передусім релігійне об’єднання, свої духовенство та ієрархію, які беруть на себе відповідальність перед Богом і людьми за те, щоб дорогою Христа привести до Бога довірений їм український народ. І щоб він був таким, яким його сотворив і хоче бачити Бог, а не таким, яким хотіли зробити його окупанти України, часто — явні слуги сатани, що нині вільно приїжджають на українську землю і намагаються брехнею і навіть іменем Христа здійснити свій сатанинський задум — знову надіти на наш багатостраждальний народ імперське ярмо.

Коли приходять великі християнські свята, ми намагаємося упорядкувати наші думки й помисли і часто мимоволі звертаємо погляди на духовних осіб, які поряд з нами.

Користуючись нагодою, в переддень свята Різдва чесного і славного пророка, Предтечі та Хрестителя Господнього Іоана ми попросили священиків розповісти про братів-ієреїв, які мають ім’я іван — владику Іоана Бойчука,  правлячого ієрарха Коломийської єпархії УПЦ КП, та декана Івано-Франківська о. Івана Репелу, УГКЦ.  Маємо надію, що ці розповіді принесуть   нам духовний пожиток та допоможуть у нашій дорозі до Бога.

Про владику Іоана Бойчука розповідає парох Криворівні отець Іван Рибарук.

Наразі зловмисник зізнається лише у 12 крадіжках із церков у нашій області та десяти — в сусідній Буковині. Хоча на думку начальника УМВС в області Василя Варцаби, яку він озвучив на недавній прес-конференції, за ним ще такі верби золоті ростуть...

40-річний полтавчанин (це його місце проживання, бо прописаний він у Луганську) вже був судимим за аналогічні злочини. Тож коли його затримали, він, маючи вже певний кримінальний досвід, не поспішав із визнанням своїх вчинків. Заговорив лише тоді, коли нашим правоохоронцям вдалося встановити особу, через яку він перепродував крадені реліквії. І то розповідає лише про ті випадки, щодо яких є вилучені речові докази.Про серію крадіжок з прикарпатських храмів ми не повідомляли на прохання працівників міліції. Мовляв, аби передчасно не наполохати злодіїв, над пошуком яких активно працювали оперативники. Це були доволі резонансні крадіжки. Зловмисників цікавили тільки старовинні Євангелія. Злочини скоювали в різних районах і навіть областях. А «почерк» злодіїв всюди був однаковий. Проте доволі довго, як потім з’ясувалося, особу зловмисника не вдавалося встановити.

П'ятнадцятирічний підліток спробував обікрасти церкву в селі Старий Мізунь Долинського району.

Щоб проникнути до приміщення храму, 15-річний мешканець сусіднього села Шевченкове скористався з риштування, приставленого до стін церкви на час ремонту. Коли надворі стемніло, хлопець виліз на риштування, дістався до вікна, розбив його та зіскочив до середини. Дзенькіт розбитого скла привернув увагу когось із селян, і той негайно зателефонував до міліції, повідомивши про можливе проникнення злодія.

Працівники міліції затримали підлітка, коли він навпомацки шукав у церкві скарбничку з грошима. Як виявилося, затриманий вже не раз потрапляв у поле зору за правопорушення і крадіжки, вперше поцупивши гроші у своєї бабусі ще в 11-річному віці. 

У селі Новошин Долинського району греко-католики та православні не можуть поділити церкву. Старий Храм Святого Василія Великого на разі закритий на колодку, ключі у православної громади, а греко-католики змушені правити богослужіння просто неба. Подейкують, що представники православної конфесії хочуть зробити зі старої церкви музей. За іншою версією, релігійний конфлікт підтримується навмисне для того, щоб старовинна споруда церкви або розвалилася з часом, або й згоріла.

З приходом радянської влади на західноукраїнські землі греко-католицька церква пішла в підпілля. Коли Україна здобула незалежність і УГКЦ відновила легальну діяльність, загострилися міжконфесійні суперечки, здебільшого через храми. Греко-католицькі церкви, які за Радянського Союзу віддали православним, почали повертати власникам. 

Вісім дерев’яних церков України стали новими кандидатами у список Міжнародної спадщини ЮНЕСКО. Це чотири церкви у Львівській області – у Потеличі, Дрогобичі, Жовкві, Маткові; дві у Закарпатській — в Ясіні та в Ужку і дві в Івано-Франківській області – церква Різдва Пресвятої Богородиці (1808 року) в Нижньому Вербежі, церква Святого Духа (1490 року) у Рогатині. До речі, Рогатинська — найстаріша з цих восьми церков.

Завдяки львівському ученому фахівцю з давньої архітектури Андрію Кутному, який працює в лабораторії Технічного університету Мюнхена (Німеччина), вона за один день “постаріла” на 100 років. До недавнього часу Святодухівську церкву датували 1598 роком.

Увечері 20 травня старшому дільничному інспекторові Долинського райвідділу міліції Василеві Штулеру, що на Івано-Франківщині, зателефонував мешканець села Сатрий Мізунь і повідомив про те, що всередині церкви може перебувати злодій. Чоловік мав підстави припускати щось непевне, оскільки зауважив розбите вікно.

Дільничний інспектор міліції разом з оперуповноваженим карного розшуку Юрієм Галівим негайно виїхали до місця, де розташований храм. Цього дня офіцери міліції якраз обходили помешкання громадян в цьому селі, тож до вказаної вулиці дісталися за кілька хвилин. Повідомивши дяка про те, що, можливо, доведеться відчинити двері, міліціонери дочекалися місцевих жителів і згодом переконалися, що телефонне повідомлення було вчасним. Всередині церкви працівники міліції затримали 15-річного мешканця сусіднього села. До речі, добре знайомого міліціонерам, оскільки підліток не один раз потрапляв у поле зору за правопорушення і крадіжки.

Державна влада в Україні наполегливо повертає собі контроль над усіма суспільними сферами і демонструє курс на зближення церкви й держави. Чи не стануть обласкані владою окремі християнські конфесії повністю залежними від держави?

Попри задекларовану в Конституції відокремленість церкви від держави, прояви одержавлення кількісно найбільших українських християнських конфесій уже стали очевидними. Участь священиків у державних заходах так само звична, як і привітання державних чиновників з релігійними святами.

На свято Вознесіння в селі Підпечерах Тисменицького району жителі села відсвяткували дві знакові події: владики Володимир Війтишин та Миколай Сімкайло освятили вівтар греко-католицької церкви Вознесіння Христового, яку зводили понад 20 років, та пам’ятник отцеві Андрієві Бандері та його синові Степанові Бандері. У святкових заходах взяли участь отці УГКЦ й УАПЦ, комбатанти ОУН—УПА, представники влади, духовенства та громадсько-політичних організацій району і краю.

Ми попросили прокоментувати ці події отця Петра Скрипника, пароха Підпечер, який 16 років відправляв Службу Божу в підвальному приміщенні цієї церкви. Він вважає обидві події своєрідним свідченням непохитної віри наших краян і священної пам’яті про своїх батьків і героїв-мучеників.  Отець Петро зокрема зауважив: «Я не є головний на цьому торжестві...  Адже ще далекого 1938-го було закладено фундамент церкви завдяки старанням пароха Теофіла Глібовицького, який за віру і відданість Христовій Церкві і за те, що не підписав перехід на московське православіє, відбув вісім років у совєтських концтаборах Караганди.

4 травня у місті Яремче за участю голови обласної державної адміністрації Михайла Вишиванюка відбулося розширене засідання відродженої Міжконфесійної екуменічної Ради Церков (створена у 1997 році). 

Міжконфесійну екуменічну Раду Церков області представили: Архиєпископ Івано-Франківський і Галицький кир Іоасаф, керуючий Івано-Франківською єпархією УПЦ КП, Єпископ – ординарій Івано-Франківської єпархії УГКЦ кир Володимир Війтишин, Єпископ-ординарій Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ кир Миколай Сімкайло, Єпископ Коломийський кир Іоан, керуючий Коломийською єпархією УПЦ КП, Єпископ-емерит, ректор Івано-Франківської теологічної академії Івано-Франківської єпархії УГКЦ кир Софрон Мудрий, декан та канцлер Української Православної Церкви, Української Автокефальної Православної Церкви та Римо-Католицької Церкви (майже 100 учасників).

Лемківська громада Прикарпаття вирішила спорудити цього року в обласному центрі дерев’яний храм у традиційному лемківському стилі. Вирішили, що це найкращий спосіб відзначити 65-ліття масової депортації з рідних земель.

У 1945 році, ще задовго до закінчення воєнних дій, на території Лемківщини, Надсяння, Любачівщини, Підляшшя розгорнулась масштабна акція масового насильницького переселення в Радянську Україну.

Часто військові оточували село і давали людям лише дві години, щоб зібрати найнеобхідніше. Наступна хвиля депортації, т. з. «Акція «Вісла», розсіяла по півночі і заході Польщі усіх, хто ще залишився.

У 15-му числі «ГК» вміщено дві доволі суперечливі публікації. Перша - давно потрібна й очікувана стаття архітектора Зіновія Соколовського про руйнацію нашого старовинного і прекрасного міста недоречними та обскурними гігантськими спорудами; друга - невідомо чия замітка (припускаю, що п. Криницького) під рубрикою «Проект» «Буде лемківська церква», де безапеляційно стверджується, що у сквері біля Народного дому «Княгинин» (чомусь адреса - вул. Галицька, 38а) «виросте новий храм - дерев'яний, стрункий, елегантний, в традиційному лемківському стилі», який «стане водночас і пам'ятним знаком». Замітка оздоблена малюнком майбутньої церкви і банківськими реквізитами релігійної громади св. апостолів Кирила і Методія УГКЦ м. Івано-Франківська для збору коштів-пожертвувань на будівництво храму.

40-річний мешканець Косівського району Івано-Франківщини у листопаді минулого року звільнився з місць позбавлення волі, де відбував семирічне покарання за згвалтування. До того він уже мав за плечима 4 засудження за крадіжки, що вилилося йому десятьма роками перебування в ізоляції від суспільства. Зрештою, як засвідчують матеріали кримінальної справи, що розслідується у Косівському райвідділі міліції, ця особа фактично втрачена для родини. Перед зловмисником постала реальна перспектива знову опинитися за гратами.

Цього разу косівчанина обгрунтовано підозрюють у скоєнні крадіжки церковного начиння з храму в селі Слобідка. Над розкриттям злочину міліцейські оперативники працювали понад місяць. Шукали злодія, котрий вночі зламав вхідні двері релігійної споруди і викрав церковні речі для проведення релігійних обрядів, а також Євангеліє.

Як повідомив перший заступник начальника Косівського райвіддіду міліції Ігор Візнюк, в ході проведеня оперативно-розшукових заходів міліціонери встановили і затримали не тільки причетну до крадіжки особу, але й відшукали більшу частину викрадених речей. Зокрема, церковній громаді незабаром будуть повернуті чаша для релігійних обрядів, хрест зі срібла, свічники та інше церковне начиння, яке вдалося знайти. Усі ці речі було виявлено в одного з мешканців Косівського району. Господар каже, що начебто мусів придбати ці речі в незнайомця, оскільки побоювався, що той просто викине їх. Хай там як, слідство обов’язково з’ясовуватиме, за яких обставин підозрюваний у скоєнні крадіжки знайшов покупця на предмети з церкви. До речі, краденого майна зловмисник охоче позбувся за 80 гривень.

Лемківська громада Прикарпаття вирішила спорудити цього року в обласному центрі дерев’яний храм у традиційному лемківському стилі.  Це найкращий спосіб відзначити 65-ліття масової депортації лемків (і, звичайно, не тільки лемків) з рідних земель.

Варто нагадати, що тоді, в 1945 році, ще задовго до закінчення воєнних дій, на території Лемківщини, Надсяння, Любачівщини, Підляшшя розгорнулась масштабна акція масового насильницького переселення в Радянську Україну. Чим далі, тим жорсткіше діяла влада, бачачи опір народу. Часто військові оточували село і давали людям лише дві години, щоб зібрати найнеобхідніше. А потім за депортованими зачинилась «залізна завіса». Хоча в незалежній Україні і з’явилась можливість поїхати в Польщу та бодай побачити рідну землю, але повернення на батьківщину і сьогодні є неможливим.

До 28 березня в івано-франківському катедральному соборі Святого Воскресіння перебуватимуть мощі Св. Верховного Апостола Петра, привезені з Риму з благословення Єпископа Івано-Франківського УГКЦ Преосвященного Кир Володимира Війтишина. Прикарпатці мають можливість молитися біля мощей з 21 березня, коли їх урочисто внесли до катедрального собору.

Тоді ж в Івано-Франківську за участі керівників обласної влади та міста відбулася загальноміська екуменічна Хресна дорога. Цього ж дня в Коломиї також відбулася екуменічна Хресна дорога від катедрального собору Преображення Христового, завершився хресний хід біля церкви Преображення Господнього УПЦ (КП).

Співробітники Снятинського райвідділу міліції на Івано-Франківщині затримали малолітнього зловмисника, у котрого вилучено речові докази його причетності до скоєння щонайменше двох крадіжок в одному з сіл району.

Хлопчина обікрав два легковики шляхом проникнення в салони за допомогою викрутки. У в одному випадку зловмисник викрав мобільний телефон автовласника, в іншому – 25 гривень.

У кожному разі об’єктами вчинення крадіжок стали автомобілі, власники котрих в цей час перебували на богослужінні в церкві.

Сьогодні в Івано-Франківську провели загальноміську Хресну дорогу.

Спочатку відбулася Архієрейська служба Божа в церкві Христа Царя. 

Пізніше колона віруючих разом зі священиками пронесла великий дерев'яний хрест вулицями міста до Кафедрального собору Святого Воскресіння. На шляху були зроблені 14 зупинок, де з гучномовця розповідали про етапи хресного шляху Ісуса Христа на Голгофу. Похід супроводжувався молитвами.

...Була Сиропусна неділя перед Великим Постом. Отець Тарас стояв на колінах у храмі Святої Параскевії і просив прощення за всі свої гріхи. Через кілька хвилин сотні людей також опустилися на коліна перед своїм священиком. Церква завмерла. В ту мить ми відчували себе одним цілим, тому що в єдиному пориві робили ще один крок назустріч одне одному, до Бога, до істини, якої нам не дано осягнути, хоча маємо прекрасну можливість повсякчас відкривати нові й нові її грані для очищення від гріха та пізнання величі Творця. Таке хвилююче дійство відбувається щорічно в усіх церквах.

Але що таке істина? 1991 року відповідь на це запитання, яке хвилювало і завжди хвилюватиме не лише філософів, а й більшість людей, була дуже простою і зрозумілою для українців, тому що наше буття визначало тоді усвідомлення того, що і люди, і народи повинні бути вільними. Український народ знайшов у собі волю на межі другого і третього тисячоліть сказати: «Так!» Свободі. Проте ми не усвідомлювали тоді, що Свобода стає реальністю, нормою, має цінність, конструктивне начало лишень тоді, коли вона урівноважена відповідальністю, а тому не враховували цього чи не найважливішого фактора у справі державотворення після здобуття Україною незалежності.

З перших віків християнства святителями називали послідовників Христа, наступників і ставлеників святих апостолів, єпископів. Вести за собою вірних до святості, до Бога, до Царства небесного можуть тільки найправедніші.

За наукою Спасителя, не може вилікувати інших той, хто себе не може вилікувати; не може навчити інших той, хто сам не навчений; не може сліпий вести сліпого, бо обоє в яму впадуть.

Істинними проводирями до щасливого вічного життя стали святителі Христової Церкви: Василій Великий, Григорій Богослов та  Іван Золотоустий. У своїх єпархіях вони були першими в любові, молитві, пості, чистоті, чесності, справедливості, вбогості, простоті,  скромності, в усіх Божих і моральних чеснотах. Великі науки і високе становище, на які їх поставили проти їхньої волі і бажання через страх відповідальності перед Богом за своє служіння (!), не робили їх гордими, зверхніми, високомірними, зухвалими, зарозумілими. Щоби потвердити і засвідчити цю істину, вистачає й одного факту з життя кожного з великих святителів.

Сьогодні франківчани готували до святої вечері. А готувала її більшість з краян на свяченій воді, яку можна було набрати біля регілійних закладів обласного центру.

Незмінною традицією є  на свято Водохреща ставити хрест з льоду. Сьогодні такий хрест поставили перед Українською автокефальною православною церквою. Величезну брилу з льоду, вагою близько півтори тони, вирубали на ріці у с.Отинія.

Традиційно під час Різдвяних свят перед франківськими церквами встановлюють шопки - зображення народження Ісуса Христа. Так само традиційно франківчани звикли "викупляти" свої гріхи, вкидуючи до таких "скарбничок" гроші...

"Закликаю усіх вас і сьогодні, і щодня аж до виборів у своїх молитвах дуже сердечно просити Господа Бога, щоб він долю нашої країни якнайкраще облаштував", - заявив кардинал Любомир Гузар.

7 січня інформаційні агенції рознесли новину, що московський патріарх не може зустрітися з Папою Римським через Україну, а головною перешкодою цьому є ситуація на Західній Україні. Про це заявив голова відділу зовнішніх церковних зв’язків РПЦ архієпископ Волоколамський Іларіон. Він пояснив, що йдеться про понад 500 парафій, які були відібрані у православних і повернуті греко-католикам. Яким чином можна було відібрати парафії і загнати мільйони парафіян під омофор УГКЦ, московський святенник не пояснив. Як і те, яким чином московські попи появилися на Західній Україні.

Непересічна подія для Івано-Франківської релігійної громади триватиме з 12-го до 20-го грудня - у нашому місті перебуватимуть мощі святого Іоанна Хрестителя. Рука святійшого буде виставлена до поклоніння в церкві Царя Христа при монастирі о.о. Василіан

Ритуальні знаки, встановлені на місцях трагічних випадків на автошляхах України приберуть геть. Такий наказ  Міністерства транспорту та зв’язку. Причин чимало. Насамперед, це одна із вимог Євросоюзу для успішного проведення Євро-2012. Хрести та пам’ятники заважають дорожникам прибирати та ремонтувати дороги, також вони відволікають учасників дорожнього руху і спричиняють аварії.

На Прикарпатті таких хрестів біля доріг близько трьох сотень. Спочатку їх планували пересунути подалі від автошляхів, проте родичі загиблих одразу ж ставили пам’ятки на місце. Тоді їх вирішили ліквідувати взагалі.