Чи не вперше в історії прикарпатського краю чергова сесія обласної ради відбулася не в залі засідань адміністративного будинку в Івано-Франківську, а в звичайному сільському Будинку культури. Втім, її порядок денний і потребував проведення заходу в такому, за словами голови обласної ради Олександра Сича, «незвичному форматі». Адже з восьми питань, які розглянули 21 червня, половина стосувалася роботи агропромислового комплексу та врегулювання ряду земельних проблем. Тож природно, що депутати розпочали й завершили свою пленарну роботу того дня в с. Матеївцях на Коломийщині на базі відомих за межами району й області сільгосппідприємств — ТзОВ «Прут-Генетик» та фермерського господарства (ФГ) «Прометей», що обробляють сукупно чотири з половиною тисячі гектарів ріллі, утримують понад півтисячі голів ВРХ. До речі, голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк назвав їх на сесії одними з найкращих у Європі, а  Олександр Сич висловився за доцільність проведення на полях і фермах цих господарств регулярних семінарів для керівників галузі.

Спершу депутати оглянули поля, на яких дозріває урожай широкого діапазону культур — від ріпаку і зернових до цукрових буряків, картоплі й овочів та ознайомилися з передовими технологіями їх вирощування. Вони також відвідали ферму, тік, машинно-тракторний парк. Під час цих оглядин ініціатор проведення виїзної сесії керівник ТзОВ «Прут-Генетик», депутат обласної ради, заслужений працівник сільського господарства Петро Книшук розповів гостям про специфіку та особливості бізнесу просто неба. За його словами, названі господарства забезпечені всім необхідним для багатогалузевого й великоземельного сільгоспвиробництва, а надто технікою, і спрацювали торік з 16-відсотковою рентабельністю, реалізувавши продукції на 24 млн. грн. Але успішно працювати на землі в нинішніх економічних реаліях у державі навіть їм усе одно нелегко. Особливо, як підкреслив  П. Книшук, дошкуляє проблема реєстрації у визначеному порядку договорів оренди селянських земельних наділів. Ця процедура наразі занадто громіздка і тривала та ще й коштує недешево — до 100 грн. за договір. А в господарствах — понад п’ять тисяч орендаторів і паї багатьох із них ще й розташовані в різних урочищах і на кожен потрібно укладати окремий документ...

Саме з розгляду земельних питань і розпочалося сесійне засідання. Відкриваючи сесію, голова обласної ради Олександр Сич наголосив, що виїзний режим її роботи — це не спроба якогось піару і такий захід не має жодного політичного підтексту. За його словами, ідея розгляду найважливіших питань розвитку аграрного сектору регіональної економіки безпосередньо в сільській глибинці — заради забезпечення максимальної наочності для роботи депутатського корпусу — визрівала давно, й пропозиція П. Книшука лише прискорила той процес. І, схоже, задум вдався: сесія виявилася доволі результативною і пройшла досить злагоджено.

Власне, тон їй задав голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк. Виступивши на початку засідання, він нагадав присутнім, що у світі на перше місце нині ставлять гарантування продовольчої безпеки. Адже у зв’язку зі зростанням кількості населення Землі обсяги споживання сільгосппродукції протягом останніх десяти років зросли удванадцятеро. Виробництво харчів явно не встигає задовольняти попит на них. Тим-то, за прогнозами ООН, у 2015-му, ймовірно, кожен п’ятий житель планети голодуватиме. Якщо, звісно, найближчим часом не буде знайдено ефективного механізму забезпечення чи не найпершої людської потреби — потреби в їжі — для всіх і кожного. В такій міжнародній ситуації Україна з її великим ресурсом родючих чорноземів виглядає потенціальною житницею Європи. Через те уряд і виділив цього року 14 млрд. грн. на підтримку вітчизняного агросектору. і це не межа. Проте є й інший бік питання. За словами, Михайла Васильовича, такі взірцеві господарства, як «Прут-Генетик» і «Прометей», діють, окрім Коломийщини, лише на Снятинщині, Городенківщині, Тлумаччині й Рогатинщині. Але й там їх небагато. «Маємо чудову тему для роздумів про те, чому одним вдається ефективно працювати на землі, а іншим — ні, і що маємо зробити, аби змінити ситуацію на краще», — заявив керівник виконавчої влади в області.

М. Вишиванюк закликав колег підтримати ідею створення в стислі терміни в області мережі великих і малих аграрних гуртівень, на яких диктуватимуть ціни не посередники, а виробники, й куди б надходили і лишки сільгосппродукції з особистих селянських господарств та дрібних ФГ, які мають проблеми зі збутом вирощеного. Цим, за його словами, вдасться не лише розбити «цінову» змову власників нині чинних споживчих ринків, а й створити додаткові робочі місця на селі, відкрити нові джерела фінансових надходжень для сільгоспвиробників, стимулювати аграрне виробництво.

Розуміння того, що український шлях виходу з фінансово-економічної скрути, яка лихоманить світом, можливий лише через економічне піднесення села, депутати продемонстрували під час розгляду чи не головного питання – про регіональну цільову програму заходів з розвитку земельних відносин в області до 2015 року. Твердою була позиція депутатського корпусу в тому, що в центрі всіх «аграрних» рішень обласної ради, а надто ж тепер, коли у країні готують завершення земельної реформи й відкриття ринку продуктивних земель, мають бути інтереси простого селянина, хлібороба. Програму прийняли зі змінами й доповненнями, які запропонувала фракція «Наша Україна». Сесія також доручила головному управлінню земресурсів в області та профільній депутатській комісії підготувати проект відповідного звернення до Кабміну стосовно урядової постанови про безоплатне виготовлення для селян держактів на право власності на землю, прийнятої ще кабінетом Ю. Тимошенко. Цю постанову ніхто не відміняв, але вона й не діє. Тим часом торік з області «повернули» до Києва понад шість мільйонів гривень, виділених свого часу з держскарбниці на ту справу...

Депутати також затвердили перелік заходів, які необхідно здійснити для розвитку ринку земель. Вони схвалили програму поліпшення родючості сільськогосподарських угідь в області до 2015 р., вирішивши виділяти щороку на вапнування закислених ррунтів понад три мільйони гривень. У рамках цього питання з ініціативи М. Вишиванюка сесія також доручила згадуваній депутатській комісії та профільному управлінню ОДА підготувати проект нового типового договору оренди землі, який би зобов’язував орендарів прикарпатської ріллі — потужні сільгосппідприємства — обов’язково вносити на поля органічні добрива й регламентував би порядок розірвання тих угод у разі невиконання інвестором цієї вимоги. Такий документ, затверджений, звісно, на сесії, стимулював би й розвиток тваринництва. 

Про стабілізацію молочного і м’ясного скотарства в області йшлося й під час розгляду доповнень до комплексної програми перспективи АПК та розвитку сільських територій на 2011—2015 рр. Депутати одностайно прийняли цей документ, який передбачає щорічне фінансування з обласного бюджету різних потреб галузі на суму, що сягає за 4,1 млн. грн. У тому числі мільйон передбачено на компенсацію відсотків за отримані кредити, а два мільйони — на розвиток тваринництва. Таких коштів на підтримку сільського господарства у краї ще не виділяли з обласного бюджету за останні два десятиліття.

На сесії обласної ради 21 червня також прийняли програму приватизації на 2011 рік та затвердили перелік об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, які підлягають приватизації. Обласна рада дала згоду на прийняття до тієї «спільної власності» спортивної споруди зі штучним льодовим покриттям Державного підприємства «Центральна дирекція з управління та реконструкції спортивних споруд», яка розташована в Калуші.

Депутати відхилили протест заступника прокурора області на рішення обласної ради від 15 квітня «Про звернення обласної ради «9 травня — День пам’яті». До речі, в тому зв’язку обласній прокуратурі дісталося на горіхи насамперед від депутата Юрія Романюка, а також його колег. Власне, всі в сесійній залі, як мовиться, «від малого до великого», були здивовані тим, що від 17 червня, коли Конституційний Суд визнав неконституційним рішення Верховної Ради про «масове вивішування червоних прапорів під час 9 травня, чим, по суті, підтвердив правоту згадуваного рішення Івано-Франківської облради, прокуратура так і не спромоглася до початку її сьомої сесії відкликати той протест.

У різному ж зокрема, відповідаючи на колективне звернення жителів с. Матеївців про потребу негайного вивезення ще колгоспних пестицидів, які зберігаються на території села, голова ОДА Михайло Вишиванюк запевнив депутатів, а в їхній особі ті сільські громади, які теж мають такі проблеми, що в липні — максимум до кінця серпня наш регіон буде остаточно звільнено від того небезпечного вантажу, що уряд уже виділив на це потрібні кошти.