Людина має достатньо багато підстав бути щасливою, переконаний Тарас Прохасько, івано-франківський письменник. Про це його якось навіть не випадає питати, тобто вимагати аргументів, бо він просто виглядає щасливим безсумнівно, безальтернативно й органічно. Мені так здається. Не всі знають, що зустріти письменника Прохаська можна в середмісті Івано-Франківська, де він живе вже 40 років, і що при зустрічі він, безперечно, справить на вас враження, яке словами передати непросто. Гадаю, в цьому допоможе розмова, яку ми мали на подвір’ї нашої редакції під виноградом одного погожого ранку наприкінці робочого тижня.

— Тарасе, знаєте з ким я вас асоціюю? із Сковородою. Ніхто вам такого не казав?

— Ну аж так — нєѕ Він мені дуже подобається, втім, так би мовити, на приватному рівні. Та, відверто кажучи, читати його я не зміг. Просто зрозумів, що взяв усе необхідне з кількох сторінок. Я сприймаю його дуже приватно, як когось свого, як приятеля.

На Шацьких озерах на Волині днями відбувся перший всеукраїнський фестиваль «Парад парків-2010». Унікальна подія «зібрала» десяток природних парків та заповідників, котрі привезли виставкові експозиції про свої фауну та флору, навели ділові контакти й обмінялися досвідом. В Україні природозаповідний фонд становить 5%, європейський відсоток заповідності — 15. За останні 15 років Червона книга України «потовщала» у три рази, тому відкривати нові природоохоронні зони — національні парки, заповідники, заказники і ботанічні сади — потреба часу і норма цивілізованого світу.

Фестиваль відвідали працівники парків переважно західного регіону. Наукові працівники природоохоронних закладів та учасники й гості фестивалю ознайомилися зі світлинами про Галицький національний природний парк,  «Прип’ять-Стохід», «ўоррани», «Гуцульщину», «Вижницький», Карпатський біосферний заповідник та деякі інші. А відома «Асканія Нова», де наступного року відбудеться черговий парад українських парків, до зазначених вище не приєдналася. Та це не применшує ваги події.

У Городенківському районі, який фактично є житницею області, було засіяно майже третину всього зернового клину —  19,2 тисячі гектарів. До жнивного фінішу наближує належна готовність матеріально-технічної бази в таких потужних СПП, як приватно-фермерське господарство «Поточище», приватна агрофірма «Вільхівці», сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Т. Шевченка, дочірнє підприємство «Обрій», дочірнє підприємство «Перспектив» об’єднання «Миронівський хлібопродукт», фермерське господарство «Геліос».

Задіяно було майже 200 комбайнів, більшість з яких — високотехнологічні. Середня врожайність по району — трохи більше 30 центнерів з гектара, а в деяких господарствах — й понад 40 центнерів добірного збіжжя. Валове виробництво зернових також матиме непогані показники.

Сьогодні виповнюється 145 років від дня народження митрополита Андрея Шептицького. Є в його біографії і сторінки, пов’язані з Прикарпаттям. Саме завдяки главі УГКЦ було знайдено фундамент Успенського собору у Галичі. В цьому місті знаходилися митрополичі палати.

На Рожнятівщині завдяки Андрею Шептицькому, на подарованих ним землях, запрацював перший пластовий табір "Сокіл".

Є в селі Палагичах  неподалік від райцентру Тлумача  вулиця Потік, понад три десятка обійсть, яка віднедавна бурлить від напруги. «Звертаємося до вас по допомогу. Просимо вас провести журналістське розслідування, який то інвестор хоче відкрити кар’єр з видобутку гіпсу з наших гір — і прямо у людей над головами. ѕЗа радянської доби геологи свердлили у цьому місці гору і знайшли запаси сірки», — бідкаються люди, бо не знають про справжню «кар’єрну» підприємницьку перспективу в селі. А здогадки народжують неспокій...

Рішення погодило, а протокол — зобов’язав

Два місяці тому сесія Палагицької сільської ради розглянула і своїм рішенням погодила  питання про надання ТОВ «Ена» погодження щодо гірничого відводу та проектної документації з розробки і видобутку надр із Палагицького родовища гіпсів. Йдеться про п’ять з половиною гектарів площі в межах населеного пункту.

Під час цьогорічних жнив в області ранні зернові і зернобобові культури потрібно зібрати з 87047 га, в т.ч. у сільськогосподарських формуваннях – з 44 229 га. За оперативними даними, уже зібрано врожай зернових на 338 395 га, в т. ч. в агропідприємствах - на 12 987 га, що складає відповідно 44,1% і 29,4%. Намолочено 108 248 тонн зерна, в тому числі 34 984 тонн -сільськогосподарськими підприємствами.

Загальна урожайність зернових в області - 28,2 ц з га. Зокрема, озимової пшениці зібрано на площі 23 141 га із загальної площі 51 816 га. Середня врожайність озимої пшениці -28 ц з га.