Під час сесійного засідання Івано-Франківської обласної ради 10 червня цього року було зачитано депутатське звернення про те, що громада села Винограда Коломийського району не погоджується і стурбована намірами підприємців будувати звалище на землях за межами села. На що голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації Михайло Вишиванюк зреагував коментарем, що в області є вже інвестори для зведення сміттєпереробних заводів у селі Рибному біля Івано-Франківська та в місті Коломиї, тож про наміри щодо села Винограда мова йти не може. Знаючи, що ще 2 червня цього року сесія Виноградської сільської ради вирішила відмовити підприємцям у виділенні земельної ділянки під полігон твердих побутових відходів в урочищі «Помірок» і що 4 червня — до чергової сесії облради —  схід села також не погодився з планами підприємців, «Галичина» вирішила дослідити  ситуацію і дати відповіді на кілька запитань. По-перше, чи проблема вичерпалася конечно і депутатське звернення вже було реагуванням навздогін? По-друге, хто благословляв підприємців у намірах будівництва звалища біля села Винограда? По-третє, чи була Коломийська райдержадміністрація, якій, власне, і підпорядковані землі за межами населених пунктів, на час громадської напруги в селі обізнана з екологічнами планами облдержадміністрації?

Покутське село Виноград, перша згадка про яке датується 1524 роком, — за 42 кілометри від райцентру Коломиї, а Виноградській сільській раді, окрім нього, підпорядковане ще село Нижня Велесниця. Давнє поселення, там, де тепер Городище, мало магдебурзьке право, а приїжджі торговці  провадили торгівлю вином. Тож історично Виноград — місто вина, а не винограду.

Вже третю каденцію сільським головою Винограда є Галина Михайлівна Луців, яка вважає, що якоїсь напруги у зв’язку з намірами підприємців споруджувати за селом полігон твердих побутових відходів у Винограді не було — звичайна повсякденна робота, і трохи здивована, що було таке депутатське звернення. Вона, власне, і прокоментувала ситуацію в селі.

— Яким чином з’явилася ідея спорудження під селом полігону для твердих побутових відходів?

— Йдеться про земельну ділянку за межами населеного пункту, так званий резервний фонд сільради. Тобто це підпорядкування райдержадміністрації, а ми тільки погоджуємо. Вся ж  земля у нас розпайована. Підприємцям потрібно було 25 гектарів якраз з резервного фонду. Бо йшлося не тільки про звалище, а й про перспективу переробного заводу. Казали, що підключать і Коломию, і Надвірнянський район...

— Як до таких намірів поставилося районне керівництво?

— Приїжджали в березні за своєю ініціативою  представники і райдержадміністрації, і райради — оглянули ділянку,  оформили акти і дали на обговорення та розсуд громаді. Тобто без якогось там примусу чи тиску на село.

— Себто подивилися, що місце відповідає потребам для такого будівництва?

— Так. Бо не всі сільські ради мають резервні фонди.

— Часто були з цього приводу депутатські зібрання?

— Сесії були кілька разів — вже від березня, а схід громади села був раз. Люди найбільше своє непогодження мотивували екологічною безпекою. Я все розумію: звалища нам непотрібно, але те, що робиться із вивезенням сміття у селіѕ Вивозимо відходи за село, там було колись гноєсховище. Але коби люди туди вивозили — працівники сільради, фапу, культури мають що збирати по селі. Я казала, що проти полігону під селом, але двома руками голосую, щоб не було звалищ у центрі села. Звичайно, селяни хочуть, щоб було довкола чистенько. Але щоб хтось це зробив. Ви б подивилися, що люди звозять на місце колишнього сільгоспкомплексу! Попри все полігон такий  у регіоні дуже потрібний. Бо запрутські села завдяки коломийській фірмі «Аве» відчутно задіяні у вивезенні сміття й утилізації відходів. Кажуть, що і наші села згодом залучать.

— Чи зустрічалися підприємці з громадою?

— Ні, не було з них нікого під час сходу села.  Тільки були на першій сесії з цього питання. Тоді якраз були депутат облради Олександр Левицький і представники з районного керівництва. Підприємці з депутатами говорили, а з селянами ні. Хоч казали, що приїдуть, усе розкажуть...

...Як на нас, то наразі у Винограді щодо намірів підприємців будувати полігон ТПВ — тиша. А чи ця тиша конечна? Час покаже. Хоч фраза «вони казали, що ніхто вас питати не буде», яку мимохідь згадала одна з сільських депутатів, надто промовиста, щоб визнати проблему вичерпаною.

Якщо хтось чув відомі пісні «Смерекова хата», «Місячна дорога» та інші у виконанні народного артиста України Павла Дворського, то знайте, що створив їх уродженець села Винограда поет-пісняр Микола Бакай. А вдячні земляки, передусім представники обласної організації Всеукраїнської ліги жінок, у місцевій загальноосвітній школі започаткували музей імені свого земляка. І щороку у вересні проводять етнографічний фестиваль, районне свято з іменем Миколи Бакая.