29 жовтня не змогла розпочати роботу 46 сесія Івано-Франківської міської ради. Не почалась вона й протягом 1,5 місяця, що минув з цього часу. В кулуарах депутати кажуть, що дату проведення сесії визначає міський голова, однак до сьогоднішнього дня такої не оголошено.

Експерти, які слідкують за політичним життям в місті Івано-Франківську, вважають, що таким чином в місті розпочалась «політична криза – 2», і вона ні в якій мірі не пов’язана з наближенням у травні 2010 року виборів до місцевих органів влади, а пов’язана вона виключно з політичними як інтригами так і кулуарними домовленостями, які відбулися між міським головою Віктором Анушкевичусом та Михайлом Івасютином, що виступав «переговорником» від імені блоку Наша Україна та голови міської організації Олега Коржака під час політичної кризи 2 роки тому.

Два роки тому наше місто вже переживало період який був охрещений «політичною кризою». Тоді очільники політичного бомонду ставили перед міським головою ультиматум:

1) відставка першого заступника міського голови В.Швадчака;

2) формування виконавчого комітету міської ради відповідно до результатів виборів;

3) реєстрація депутатами міської ради шести нових замість тих, з якими розправились Наша Україна та БЮТ.

Блокування роботи міської ради та шантаж змусили погодитися з поставленими вимогами. Свій ультиматум поставив і міський голова – назвати такий виконком політично відповідальним та підписати відповідну угоду, що, мовляв, з цього моменту вся відповідальність за роботу влади міста лягає на політичні партії.

Угоду підписали, поцілувались, сфотографувались, на наступній сесії її розірвали.

А наслідки залишились.

Перший – це політично відповідальний чи, точніше, безвідповідальний виконком, до якого долучились найкращі фахівці: це будівельник зі стажем керівник ВАТ «Машбуд» Зіновій Фітель, забудівник керівник фірми «Ярковиця» Володимир Балагура, економіст та бізнес партнер Петра Шкутяка – Ярослав Яцишин. Кожний з яких свою місію виконав, а саме – зберіг, захистив  та примножив сімейний бізнес.

Другий – реєстрація та прийняття присяги шістьма депутатами міської ради. Ця принципова вимога партійних вождів була чи не найскладнішою у виконанні з декількох причин. Це і звернення репресованих депутатів за захистом до суду і заблокована робота територіальної виборчої комісії. Перше вирішили проігнорувати, а засідання комісії провели. Щоб унеможливити проведення засідань ТВК в майбутньому, повноваження окремих з її членів припинили.

Минуло 1,5 року і суд виніс рішення повноваження одного з постраждалих визнати, а рішення Нашої України – скасувати. На сесію прийшов Іван Онуцький і почалося знову.

Необхідно відзначити особливу роль голови фракції Нашої України Михайла Івасютина, в руках якого знаходиться ключ від вирішення даної проблеми. Адже припинити повноваження 61-го депутата Анатолія Мельничука за умови заблокованої роботи територіальної виборчої комісії можливо за його власною заявою. На що, як кажуть, немає згоди та політичної волі того ж Михайла Івасютина, якому доведеться зустрічатись з Іваном Онуцьким у сесійній залі, і навряд чи він простить йому 1,5 року у судах.

Дана ситуація надзвичайно вигідна Віктору Анушкевичусу, якому незабаром прийдеться звітувати про 4 роки діяльності чи точніше бездіяльності в місті. Риторика яку використовує мер на публічних зустрічах – це вказування на винних, які унеможливили виконання стратегічних планів очільника міста: «я хотів, але не зміг», «Я хотів… вона мені не дала» (криза), «Я хотів – вони мені заважали».  В даній ситуації недієздатна міська рада тільки підсилює його аргументи. І чим довше затягнеться політична криза - 2 тим менше аргументів для переконання виборців доведеться шукати Віктору Анушкевичусу.

Також він зможе звинуватити депутатів міської ради у провалі бюджетної політики у 2009 році та зрив заявленої програми «2009 рік – рік доріг».

            Неможливість позбавитися від 61 депутата вигідна і місцевим Тимошенківцям, ряди яких поповнилися п’ятьма новообраними депутатами, і у випадку винесення відповідного рішення суду кількість депутатів може збільшитися аж до 66. А в ситуації недієздатної міської ради можна казати, що винен Анушкевичус, а не секретар міської ради від БЮТ Василь Бойчук.

            У виграшній ситуації опиняється і Наша Україна. Затягування часу з вирішенням цієї проблеми додає важливості та політичної ваги лідеру фракції Михайлу Івасютину, який знову отримує можливість балансувати між інтересами мера та політичними інтересами колег по виборчому блоку, намагаючись при цьому виторгувати щось для себе. Кажуть що Михайло Івасютин після втрати посади голови міської організації НРУ веде перемовини щодо своєї участі у виборчих проектах Віктора Анушкевичуса і є претендентом на прохідне місце в блоці його імені. 

Загралися!  Саме такий висновок напрошується аналізуючи політичну ситуацію в місті Івано-Франківську. Нажаль від цього страждають прості мешканці міста, підприємці, бізнесмени. Сподіваємось що враховуючи наближення виборів змусить політичних лідерів згадати про громаду міста та хоча б наприкінці каденції подумати про людей.