19 серпня місто Коломия відзначатиме своє 775-річчя. З цього приводу міські чиновники підготували ряд святкових заходів. 21 серпня доктор політичних наук, професор Іван Монолатій, який також є Почесним громадянином міста Коломиї, презентуватиме видання “Коломиєзнавство”. 

Iwan Monolatij у Фейсбук поділився міркуваннями напередодні презентації і пояснив, про що йде мова у другій частині дослідження 2016 року. До слова, перша чатсина з’явилася у 1996 році – “Коломиєзнавство. Нариси історії Коломиї у контексті взаємовідносин слов’янських народів”.

“Оскільки 21 серпня запланована презентація мого “Коломиєзнавства” (у рамках святкування 775-річчя Коломиї) ласкаво пропоную дорогим коломийцям мої міркування:

З погляду окремо взятої людини двадцять років минає досить поволі, натомість для історичного процесу – це взагалі не дата, яка вартує пильного погляду, коли можна говорити і писати про десятки століть, ба тисячоліть, у людській історії. Правда про те, що, де і коли відбулося два десятки років тому, нині майже забулася. І не лише через таку коротку історичну дистанцію, відносність людської пам’яті чи поступовий відхід очевидців тих подій, а й через обмеженість історичного матеріалу. А та обставина, що кожна доба мусить виробити власну інтерпретацію минувшини, таке собі-самій-пояснення найважливіших подій, котрі були перед нею – і не важливо чи одним роком, чи сотнею, чи тисячоліттям раніше, – стверджує прописану істину, що кожен автор та його твір є дітьми свого часу. Власне такою «дитиною» часу і стало моє «Коломиєзнавство», яке, на щастя, заклало підвалини окремого напрямку в історичному краєзнавстві, що від 1996-го почали охоче називати коломиєзнавством, а дослідників історії Коломиї – коломиєзнавцями. 

Видання 1996 року ще довго залишатиметься своєрідною пам’яткою нашого краєзнавства, звісно, з його перевагами і недоліками. До того ж деякі нариси, представлені у цьому, оновленому, виданні, потребують ґрунтовнішого вивчення, як з огляду на виявлені за ці роки історичні джерела, так і сучасні тенденції дослідження історії України. Поза цим незаперечним залишається факт, що «Коломиєзнавство» двадцять років тому, поряд з «Історією Коломиї» професора Володимира Грабовецького, дало могутній поштовх розвиткові сучасного написання літопису нашого міста саме українськими авторами, а в багатьох випадках – й на віднайдених українських джерелах. 

А маючи за плечима який-не-який досвід освітянина, нині розумію як важливо для вчителя та учня мати під руками добрий шкільний посібник, доповнений завданнями для самоосвіти. Саме тому у цьому виданні після кожного тематичного нарису я вмістив окремий блок, основу якого склали сучасні публікації з тієї чи тієї теми, окремі історичні джерела, доповнивши його доступною у наших книгозбірнях літературою, опанування якою дозволить повноцінно зрозуміти феномен коломийської історії. А що ця частина «Коломиєзнавства» має дидактичний характер, її зміст спрямований на поглиблене вивчення історії нашого міста, вироблення критичного погляду як на окремі джерела, так і погляди дослідників. Ця особливість, мабуть, і підштовхуватиме шкільну молодь та їхніх наставників до зацікавлення історією Коломиї. А вже за якийсь час, таким чином, у нас виросте нова ґенерація знавців Коломиї – історичної, політичної, економічної, екологічної, духовної, видавничої, літературної, культурно-мистецької чи спортивної – котрі, або підтверджуватимуть відомі натепер факти, або ж їх спростовуватимуть.

Відтак нехай і видання «Коломиєзнавства», здійснене з нагоди кількох важливих коломийських історичних дат 2016 року, виправлене і доповнене моїми і моїх колег здобутками в царині міської історії, займе своє належне місце на книжкових полицях усіх, котрі не збайдужіли до минулого рідного міста та пам’ятають одвічну істину про те, що сучасність є тільки віддзеркаленням життя наших попередників”, – йдеться у повідомленні професора.