Кидайте палити!

За кордоном підпал сухої трави вважається дикунством і злочином, а в Івано-Франківську її спалюють навіть працівники ЖЕО

Навесні українці приводять до ладу свої обійстя, підприємства - власні території, а комунальники прибирають закріплені за ними ділянки. Місцева влада зазвичай заохочує підлеглих до роботи відповідними розпорядженнями. А підлеглі спрощують собі завдання, влаштовуючи... пожежі. Сміття, листя, суху траву просто спалюють. Не зважаючи ані на застереження екологів, лікарів чи МНС-ників, ні на високі штрафи, які загрожують паліям.

Краще закопати

Таких масштабних пожеж на околицях сіл і міст, як цього року, на Прикарпатті не бачили давно. Пожежникам доводилося кілька разів виїжджати на гасіння зі спецтехнікою до сусідніх з Івано-Франківськом сіл. Там ґазди, як і повсюди в області, готують городи до оранки, спалюючи минулорічну траву.

«Будь-який дим містить багато шкідливих речовин: чадний газ, канцерогени, синильну кислоту тощо», - застерігає кандидат біологічних наук Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Дмитро Господарьов. Селянам науковець радить брати приклад із цивілізованих країн: «За кордоном спалювання листя і відходів - це дикунство. Листя може використовуватися для перегною та добрив, а всі шкідливі речовини утворюються саме при горінні. Опале сухе листя не містить якихось надто шкідливих для інших організмів речовин. Зазвичай воно перегниває і всі мікро- і макроелементи виходять в ґрунт і повертаються рослинам. Складні органічні сполуки - дубильні речовини, лігнін - розкладаються мікроорганізмами і йдуть на утворення гумусу. Людина, спалюючи опале листя, виводить цю цінну органічну речовину з природного кругообігу, причому зі шкодою для власного здоров'я». Ці пожежі лише шкодять майбутньому урожаю, застерігає науковець горе-господарів.

Перший заступник обласної екологічної інспекції Михайло Чорній повідомляє, що найбільша проблема із спалюванням сухої трави та сміття у Калуському та Тисменицькому районах: «Біля кладовищ горять купи сміття, рештки рослин, листя і гілля. А поряд - житлова забудова, люди тим дихають».

Не краща ситуація, за його словами, і в Івано-Франківську: тут навіть двірники увечері спалюють траву та листя, впорядковуючи території. «Такі порушення спостерігалися по вулиці Пулюя, - розповідає еколог. - Працівники відділу міжрайонного екологічного контролю виїжджали і штрафували працівників ЖЕО. А поряд, на невеличкому ринку, також постійно спалювали рештки рослин. Люди просто задихалися».

Чорній каже, що до обласної екологічної інспекції скарги на паліїв надходять регулярно. Екологи намагаються оперативно реагувати, але це не завжди вдається через невелику кількість працівників екоінспекції. Цього року на порушників накладено штрафів розміром більше тисячі гривень. «Дуже було б добре, якби органи місцевого самоврядування, їхні структурні підрозділи, комунальні служби та інспекція з благоустрою активніше впливали на цю ситуацію», - говорить він.

Пожежники теж скаржаться. Тільки протягом минулого тижня пожежно-рятувальним підрозділам області приблизно двадцять разів доводилося гасити суху траву. 25 березня пожежу випало гасити в селах Старий Лисець та Загвіздя Тисменицького району. Того ж дня суху траву запалили в районі вулиць Набережна, Коновальця та Левицького в обласному центрі, що могло спричинити до загоряння сусідніх будинків. Перший заступник начальника обласного управління агропромислового розвитку Іван Андріїшин пропонує боротися з паліями радикальним методом. «Я б їх повистрілював, - каже він. - Ґрунт стає мертвим після спалювання. Потім питають: чого у нас є озонові діри, чому у нас радіоактивність висока. Адже це не тільки на землю шкодить, а й на атмосферу та біосферу».

P.S. За законодавством, самовільне спалювання сухої трави тягне за собою штраф від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-340 грн.), а для посадових осіб - від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів (850-1190 грн.). За спалювання відходів, в тому числі побутового сміття, передбачений штраф від 20 до 80 неоподатковуваних мінімумів (340-1360 грн.) доходів громадян, для посадових осіб, суб'єктів підприємницької діяльності - від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700 грн.).

Галицький кореспондент