Він знає кожен клаптик дороги. І вивчив на пам’ять швидкоплинний пейзаж за вікном. Валерій Годованюк працює водієм тролейбусу понад 20 років. Каже обрав професію свідомо і не проміняє на іншу. Валерій пояснює, головне для професії водія громадського транспорту – любити своїх пасажирів та кермо. Тоді робота буде у милість. А на додачу – повний соцпакет та досить пристойна зарплатня, інтригує водій.

Останні 15 років Валерій Годованюк ще й інструктор для половини водіїв тролейбусного депо. Готовий навчати і далі. Нині “Електроавтотранс” потребує нових працівників. Адже його дирекція має намір збільшити кількість тролейбусів у місті.

«Електроавтотранс» неабияк потребує, окрім водіїв, ще працівників ремонтної служби та контролерів-касирів. Останні 20 років життя Галини Копачук протікає у постійному русі. На тролейбусних маршрутах. Вона обілечує пасажирів. Каже, для роботи контролера, головне, не вступати у словесні баталії з людьми, які не в настрої і виконувати план. На зарплатню не скаржиться. У депо кажуть, менше 3 тисяч контролери не отримують.

Пристрасть до тролейбусів – це сімейне, зізнається Галина. ЇЇ чоловік працює водієм. А невдовзі за кермо «рогача» сяде і дочка. Популярність тролейбусів зросла і серед пасажирів, кажуть в«Електроавтотрансі». Адже вартість проїзду у ньому вдвічі нижча від пересування «маршруткою». Якщо місто отримає кредит Європейського банку реконструкції та розвитку, то наступного року в Івано-Франківську на маршрутах ще кілька десятків новеньких тролейбусів.