Перебуваючи в Івано-Франківську, екс-глава СБУ, новообраний голова політради партії «Наша Україна» дав ексклюзивне інтерв’ю газеті «Галичина».

- Ще недавно ви декларували свою аполітичність, тому багатьох здивував ваш прихід у цю нинішню брудну політику. Чому так відбулося?

В. Наливайченко: Свою аполітичність я декларував тоді, коли займав державні посади. Проте я, як і кожна людина, мав і маю переконання, симпатії й однодумців. Ці три складові, власне, і зійшлися на «Нашій Україні». Саме ця партія, на моє переконання, є справді українською.

Я чітко розумію, чому «Наша Україна» програла, чому виборці перестали довіряти цій політичній силі. А це відбулося тому, що треба не лише говорити, а й діяти. На моє переконання, я і мої однодумці, зокрема нова команда, яка прийшла в політраду, здатні це робити. Саме в Івано-Франківську ми розпочали дуже важливу для нас загальнонаціональну кампанію на захист української мови «Є мова — є майбутнє. Русифікації — стоп!», щоб протидіяти денаціоналізації не лише українців, а й національних меншин. Ми не хочемо розчинятися в проекті «русскій мір». Хай він існує там, де його створили.

Такі заходи на захист мови титульної нації — це наполягання скласти іспит з української мови всім урядовцям і чітко виконати закон про державну службу.  А якщо не знаєте державної мови, то залиште державні посади, а не інспіруйте антиукраїнські проекти законів.  «Наша Україна» в рамках кампанії захисту української мови провела в парламенті збір підписів депутатів від фракції «НУ—НС» і 71 депутат із 72 публічно заявили, що в жодному випадку не підтримають мовні ініціативи влади.

- Від того, що ви очолили «Нашу Україну», чекають змін не лише в лавах партії, а й в українському суспільстві. Чи достатньо часткового оновлення структури та нового партійного керівництва для кардинальних змін, які нині анонсує «Наша Україна»?

— Звісно, що цього недостатньо. Треба діяти. Передусім потрібно розуміти, що треба зробити, аби захистити і українського громадянина, і малий та середній бізнес, і українську мову, й історію, і культуру. Для нашої політичної сили простір української мови, української ідеї й українського бізнесу — це той простір, який ми обстоюємо. Захищати права українського підприємця з івано-Франківська, Львова, Донецька чи з Криму — наше важливе завдання. Ми не ділимо людей на україномовних чи російськомовних, якщо вони працюють в Україні. Вони усі мають мати преференційні права ведення бізнесу. Що стосується івано-Франківська, Львова, Тернополя та інших областей цього регіону України, то урядові тут треба займатися не позбавленням спрощеної системи оподаткування, а навпаки — запровадити для українців, які важко працювали і працюють за кордоном, спрощену систему інвестування і започаткування власного бізнесу на українській землі. Кажучи простою мовою, заробив три-чотири тисячі євро — створи одне вікно без ліцензування на започаткування бензозаправок, кав’ярень, всієї соціальної інфраструктури, в тому числі і до «Євро-2012». А не замикати це у великих столичних кабінетах, через які тільки вирішується, який бізнес тут буде існувати, а всіх інших не підпускають. Оце і є антиукраїнська діяльність уряду! Ми приведемо до влади таких людей, які розв’язуватимуть ці проблеми, які знають, як знищити корупцію. А знищити корупцію у владі дуже просто — потрібно позбавити функцій тих чиновників, які є корумпованими.

- За вашого керівництва СБУ рухалася в напрямі українізації, декаребізації, не мала права працювати проти журналістів, відійшла від бізнесу, сприяла роботі істориків тощо. Чи можете сказати нині, що чинний глава СБУ продовжує започаткований вами курс?

— Ні. І це не тільки я так кажу, це каже кожен громадянин України. Влада перейшла до агресії проти власних громадян, у тому числі в цей процес, на жаль, втягнуто й СБУ. Не лише я, а й люди, які працювали зі мною в СБ, а нині вигнані зі своїх посад і позбавлені можливості працювати у тій системі, приймали колегіальні рішення з метою вивести українську спецслужбу на європейський рівень...

Я категорично не згоден з тим курсом, який нині обрала Служба безпеки, я категорично не згоден з будь-якими утисками українських громадян. історик, журналіст — це професії, а для мене передусім — це громадяни України. Я категорично не згоден, коли є розуміння, що Служба безпеки чи будь-який владний інститут, стоїть вище, ніж громадянин. Треба робити з точністю до навпаки — захищати громадянина. і саме через призму такого розуміння вибудовувати роботу будь-якого державного органу або ж спецслужби, якою є СБУ. Відтак моя оцінка різко негативна. Наша партія про це неодноразово заявляла, більше того, ми будемо ще й діяти — захищати тих людей, які зазнають утисків за свої переконання. Це все радянщина, це все кадебізм. Я про це казав і кажу.
Якщо СБУ розвертається в бік КДБ, то це шлях у нікуди.

- Проте Хорошковського заступником глави СБУ свого часу призначив Ющенко...

— Тоді Валерій Іванович працював у колегії, прийнятими рішеннями якої міг би пишатися будь-який українець. Але чому все розвернулося на 180 градусів, мені не зрозуміло. Я цей курс не поділяю і я проти нього.

- Є немало повідомлень про нові складнощі роботи істориків з архівними документами, в тому числі розсекреченими СБУ. Що відомо вам про це?

— «Наша Україна» наполягатиме на тому, щоб усі архіви все ж таки були передані в одну незалежну установу від правоохоронних і спеціальних органів. Це архіви Міністерства оборони, Генеральної прокуратури, Служби зовнішньої розвідки, СБУ, Міністерства внутрішніх справ, на яких ще стоять радянські грифи «секретно», за якими ховаються долі людей — розстріляних, розкуркулених тощо. Крім того, що ці архіви треба розсекретити і помістити в незалежну установу, потрібно створити спеціальну комісію з науковців, експертів з незалежних неурядових організацій, запросити таких компетентних фахівців, як Вятрович, Забілий, Захаров та інших.

- Якби ви залишилися керівником СБУ, якими були б ваші наступні кроки в напрямі розсекречення архівів?

— Я чітко заявляв за місяць до президентських перегонів, що в разі обрання президентом України когось іншого я не залишусь главою СБУ. Не кажу, що це мужній крок, але в усякому разі порядний.

Проте, вважаю, що кожен, хто працює керівником СБУ, повинен бути українцем і не має права за жодних обставин працювати проти громадян України, заводити оперативно-розшукові справи проти когось тільки тому, що він по-іншому сказав чи з вами не згоден, що він, вибачте, іншої сексуальної орієнтації. І в Конституції, і в українському законодавстві все це прописано. На жаль, не досконалий закон про Службу безпеки, який ухвалили ще в 93-му році. Але це питання до профільних комітетів парламенту, який розповідає, як він чує і захищає людей. Почуйте, змініть законодавство, позбавте СБУ слідчих функцій, забороніть відкривати справи проти журналістів, істориків і всіх інших громадян України. Не може спецслужба працювати у власній державі проти власних громадян. Робити треба з точністю до навпаки — ловити чужих шпигунів, не допускати поширення тероризму, унеможливити створення наркотрафіку. і на цьому крапка. А нині прописано «та інших злочинів, які можуть становити загрозу національній безпеці». І приходить будь-хто і тлумачить, що, наприклад, такий-то іван становить загрозу нацбезпеці. і по ньому виставляють «наружку», заводять справи, і починаєтьсяѕ Без жодних доказів...

- Як би ви оцінили демократичні процеси в Україні з приходом нової влади? Куди рухається наша країна — в бік авторитаризму чи в бік демократії?

— Я переконаний, і це позиція нашої партії, що влада не розуміє ані європейської, ані національної, ані демократичної суті України. Відтак  влада боїться цього і виявляє агресію проти кожного з нас. Ми справді це знаємо, відчуваємо і бачимо. Твориться все те, що називається утисками, податковими кодексами, знищують до кінця малий і середній бізнес. Тому приймають і Трудовий кодекс, де права людей праці повністю ігноруються, натомість передбачаються повні права для тих капіталістів, які володіють підприємствами і думають, що ще й володіють людьми та їхніми душами. Все це є одне і те саме  у надзвичайно негативному процесі, який ми називаємо: авторитаризм.

- Як ставитеся до поширеної в народі думки про те, що колишніх працівників Служби безпеки не буває?

— Саме тому я — колишній працівник МЗС (сміється). Насправді моя дипломатична кар’єра тривала 12 років — до заступника міністра, а потім з посла мене перевели у Службу безпеки. Гадаю, що мають рацію ті, які так висловлюються про кадрових людей. До речі, я ніколи не був військовим, навіть будучи главою СБУ не почепив собі генерала армії, бо, не будучи кадровим співробітником спецслужби, не мав на це жодного права. Я вчинив чесно.